Трудовий колектив — це група трудящих людей, об'єднаних спільною працею, інтересами та цілями. Деякі американські автори називають колектив «самим могутнім знаряддям, відомим людині». Потенційно він є найефективнішим мотиватором праці, фактором підтримки індивідуальних зусиль і наснаги працівників, творчим середовищем, у якому розкриваються індивідуальні здібності і якості робітників. Люди можуть одержувати задоволення від належності до колективу, присвячувати йому себе, вважати колективні цілі пріоритетними.

Процес створення трудового колективу складається з таких етапів: Встановлення конкретних цілей. Складання графіку робіт. Узгодження різних видів робіт (проведення експерименту). Організаційна робота з розподілу повноважень. Обговорення проблем, проведення дискусій. Аналіз ходу і результатів роботи. Забезпечення зворотного зв'язку.

Для успішного створення трудового колективу підприємства необхідно забезпечити такі умови: усі члени колективу повинні чітко уявляти собі цілі спільної роботи; вміння кожної людини відомі керівнику та іншим робітникам (відповідно до цього розподілені функції); організаційна побудова колективу повинна відповідати завданням, що стоять перед ним; у колективі аналізують методи роботи і намагаються їх удосконалювати; розвинута самодисципліна, що дозволяє добре використовувати час і ресурси; колектив підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідносини; відносини у колективі є відкритими.

Стадії управління трудовим колективом Перша стадія: керівник тільки визначає цілі, які повинні бути досягнуті колективом у визначений період часу — зміну, місяць, квартал, рік або інший період.

Друга стадія: інформування колективу. Вона включає ознайомлення колективу із завданням, матеріалами і правилами виконання робіт, джерелами забезпечення їх необхідними ресурсами, системами оплати праці та іншими стимулами, внутрішнім розпорядком і режимом роботи, умовами праці, правилами безпечної поведінки на робочому місці та іншою інформацією.

Третя стадія: передбачає організацію і проведення у трудовому колективі аналітичної роботи, метою якої є виявлення та вивчення організаційних, технологічних і технічних резервів підвищення ефективності роботи колективу; причин і факторів недовиконання і перевиконання виробничих завдань окремими працівниками і підрозділами; кращого досвіду виконання робіт, можливостей оптимального використання обладнання та економії матеріальних цінностей тощо.

Джерела Єсінова Н. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник/ Ніна Єсінова,. — К.: Кондор, 2004. — 429 с. Богиня Д. Основи економіки праці: Навч. посібник/ Дем'ян Богиня, Олена Грішнова,. — 2-е вид., стереотип.. — К.: Знання-Прес, 2001. — 312 с. Беззубко Л. В. Зюнькін А. Г. Калина А. В. Управління трудовими конфліктами. — К.: МАУП, 2004. Власова Е. Как организовать работу с персоналом. — Х.: Центр «Консульт», 2003. Данюк В. М., Петюх В. М. Менеджмент персоналу. — К.: КНЕУ, 2004. Завіновська Г. Економіка праці: Навчальний посібник/ Галина Завіновська,; М-во освіти України. КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 298 с. Махсма М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник/ М. Б. Махсма,. — К.: Атіка, 2005. — 303 с.