Богиня Мінерва в оточенні Математики і Геометрії  — фреска, створена 1551 року для декрування зали палацу Соранці.

Історія

Талановитий архітектор Мікеле Санмікелі був тісно пов'язаний з містами Верона, Венеція та Рим. Папи римські та уряд Венеції використовували його як військового інженера та фортифікатора. Але він створював проєкти і світських споруд-палаців для італійських аристократів. Так, Мікеле Санмікелі створив проект палацу для венеційського магната П'єро Соранцо, а декорувати палац запросив відомих майстрів фрескового живопису Паоло Веронезе, Джованні Баттіста Зелотті, Ансельмо Канера та Бернардино Індія.

Фрески були створені в парадній залі, в чотирьох бічних кімнатах та в атріумі.

1817 року палац був поруйнований за наказом його останнього власника Франчесо Марія Барбаро. Залишки фресок були настільки майстерними, що граф Філіппо Бальбі, що був пристрасним художником-аматором і хіміком-інженером, перед руйнацією споруди познімав фрески зі стін. Філіппо Бальбі частку фресок передав у собор Кастельфранко, частку продав англійцям, частку — приватним особам. Тобто, комплекс фресок був розрізнений і перейшов у різні колекції. Точна кількість знятих зі стін фрагментів невідома, як і не досить відомо, хто з художників виконав певні фрески. Кількість знятих фрагментів називають у проміжку від 108 до 156.

Опис твору

На світлому тлі сидять три ошатно одягнені жінки. Жінка посередині головує за значенням, а її одяг відрізняється як святковими кольорами, так і коштовними оздобами. На голові жінки парадний шолом, а в руці — меч. За атрибутами вона не стільки Беллона (богиня війни), скільки Мінерва, римська богиня мудрості. Жінки, що її оточують — алегорії Математики та Геометрії. Їх одяг світло-сірий з небагатьма кольоровими акцентами. В руці Математики — абака, старовинний пристрій для лічби. Тлумачення напису привело до теорії, що в ній закодовані важливі для замовника роки. Так, рік 1523 збігався з роком весілля аристократа, а другий — збігався з роком віку Паоло Веренезе, коли той працював над фрескою.

Побутування твору

Велика за розмірами фреска була внесена 1826 року в каталог Maddox Street Gallery в місті Лондон. Каталог надав їй назву «Беллона» роботи Паоло Веронезе з палацу Соранці. В Лондоні опинилась і більша частина фресок, знятих зі стін палацу Соранці. Відомо, що в 20 столітті фреска щонаменше тричі була продана на аукціонах. 2002 року фреска була придбана регіоном Венето. Її передали для експонування у палаццо Бальбі, Венеція.

Джерела

Gisolfi Pechukas D., «Veronese and his collaborators, at la Soranza», Artibus et Historiae, 15, 1987, pp. 67–108 Spiazzi A. M., «Un affresco di Paolo Veronese dalla Soranza», in Arte Veneta, n. 60, 2003, p. 228—233 Squizzato L., «Nuove documentazioni intorno alla Soranza», p. 13-20, in Dal Pozzolo E. M., Cecchetto G. (a cura di), Veronese nelle terre di Giorgione, Venezia, 2014 Zamperini A., Veronese, Milano, 2013 Angelo Miatello, «The Bellona. From Painting by Paul Veronse», Castelfranco Veneto, 2014, pp. 133 (ISBN 978-88-88356-51-8)