Центральнояку́тська низовина́, Центральноякутська рівнина, Вілюйська низовина (; ) — рівнина, розташована у середній і частково нижній течії Лени, а також у нижній течії Вілюя і Алдана, в Якутії.

Географія Центральноякутська низовина простягається вздовж середнього басейну річки Лена, має приблизно 900 км завдовжки та 350 км завширшкиSolov'ev, P. A., 1959, Permafrost zones of the northern part of the Lena-Amga Water-shed: Moscow, Nauka. (in Russian) Поступово переходить у Середньосибірське плоскогір'я на заході, у Приленське плато на півдні та південному заході. На північному заході низовина зливається з Північносибірською низовиною, а на півночі вона обмежена вододілом, що обмежує сточища річок Лена та Оленьок, а на північному сході та сході Центральноякутська низовина досягає передгір'їв Верхоянського хребта, найзахіднішої частини Східносибірського нагір'я. Central Yakutian Lowland  — Great Soviet Encyclopedia, Vol. 28, p. 513

Низовина охоплює крім Лени, також нижню течію приток Лени Вілюй, Амгу та Алдан. Річки низовини зазнають весняні паводки у період відлиги та періодичні дощові паводки влітку. Взимку невеликі річки промерзають до дна.

Вічна мерзлота розповсюджена по всьому регіону. Поширені болота та термокарстові озера (аласи), а також невеликі пагорби або сопки «(булгуннях)». На північному заході розповсюджені піщані дюни (тукулани) — рельєфні форми, сформовані еоловими процесами вздовж долини річки Лени. Є також райони з високою засоленістю грунту.

Висота у межах низовинної терасної рівнини від 60 до 200 м, піднесена частина рівнини — до 300—400 м.

Геологія Геологічно низовина приблизно відповідає східній, найнижчій частині Вілюйської синеклізи. Заповнена мезозойськими відкладами та четвертинними пісками та суглинками, як алювіального, так і еолового походження.John Kimble (ed.), Cryosols: Permafrost-Affected Soils

Клімат Клімат суворий, різко континентальний.

Середня температура січня —45 °С; середня температура липня 17 °C. Опадів випадає до 300 мм на рік (до 70—80 % в теплий період).

Для річок характерні весняні повені і літні дощові паводки; невеликі річки промерзають взимку до дна.

Розвинені тайгові палеві і луково-чорноземні ґрунти, а на низьких річкових терасах — широке поширення плям солончаків і стовбуватих солонців.

Примітки

Посилання Центральноякутська низовина