Макси́м Бори́сович Ха́рченко (  — ) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис Народився 1978 року. Закінчив київську ЗОШ № 67 Солом'янського району; Національну Академію внутрішніх справ України, працював інспектором розшуку. Через реорганізацію залишив службу у званні лейтенанта міліції та пішов на контрактну службу в ЗСУ, був професійним снайпером-радіотелефоністом.

Брав участь у багатьох миротворчих операціях у різних країнах — протягом 2003—2004 років перебував у миротворчому контингенті в Республіці Ірак, рота військової поліції; згодом брав участь в інших миротворчих операціях на території Африки.

Був активним учасником Революції Гідності — терміново залишив службу та повернувся до Києва. Був у штабі національного спротиву — охороняв підступи до сцени; виносив полеглих та поранених з вулиці Інститутської.

На фронт пішов добровольцем попри те, що його не хотіли брати через професійні травми. Снайпер 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору», псевдо «Макс-Два-00».

Його підрозділ проривався з боєм для допомоги українським підрозділам в Іловайську, поліг за 400 метрів східніше села Новокатеринівка на полі — край лісопосадки, внаслідок бойового зіткнення. Тоді ж полягли Євген Мельничук, Володимир Татомир, солдат 92-ї бригади Володимир Усенко.

Тіло Максима знайшла 25 вересня пошукова група Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Після ідентифікації — упізнаний по пластині в нозі — воїна поховали 26 листопада в Золотоноші.

Без Максима лишились мама Надія Сергіївна, дружина, два сини — з них син Андрій.

Нагороди та вшанування За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений: 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 4, місце 23 Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресіїРанковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня Іловайський Хрест (посмертно) груднем 2016 року в київській ЗОШ № 67 Солом'янського району Максиму відкрито пам'ятну дошкуВідкриття меморіальної дошки Харченку Максиму Борисовичу в середній загальноосвітній школі № 67 Солом'янського району міста Києва медаль «За оборону рідної держави» (посмертно) медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)

Примітки

Джерела Герої не вмирають Харченко Максим Борисович Небесна Гвардія Достукатись до сердець