Білгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця — Білгород (нині — Білогородка).
У 991 році великий князь Володимир Святославич заклав на березі річки Ірпінь фортецю і назвав її Білгородом. Білгородське князівство не мало самостійного значення, столиця його служила форпостом на підступах до Києва. Білгород був резиденцією київських князів, притулком під час міжусобиць. У 1117 році Володимир Мономах посадив у Білгороді старшого сина Мстислава.
У 1240 році Білгород був розорений під час монгольської навали на Русь. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються. На сьогодні від них залишилося тільки городище поруч із селом Білогородка.
Список білгородських князів
Білгородські князі Князь РокиМстислав Великий1117 — 1125Святослав Ольгович1141 — 1146Борис Юрійович1149 — 1150Володимир АндрійовичВолодимир Мстиславич1151 — 1154Мстислав Ізяславич1159 — 1161Мстислав Хоробрий1161 — 1163Мстислав Ізяславич (вдруге)1163 — 1167Мстислав Хоробрий (вдруге)1167 — 1171Рюрик Ростиславич1171 — 1189Ростислав Рюрикович1189 — 1203Гліб СвятославичМстислав Старий1206 — 1207
Див. також Список руських князівств