Олексій Васильович Захарчук ( , тепер село Чесний Хрест Володимирського району Волинської області) — український радянський діяч, новатор виробництва, бригадир прохідників шахти № 1 «Нововолинська» виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Волинської області. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1990 роках.
Біографія Народився в селянській родині. До 1951 року батько, Василь Семенович Захарчук, працював у колгоспі Горохівського району Волинської області, потім разом із родиною переїхав до міста Нововолинська, де працював теслею.
Закінчив восьмирічну школу в місті Нововолинську Волинської області. Потім навчався у вечірній школі. Освіта середня.
У 1961—1964 роках — лісогон, машиніст шахтних машин і механізмів шахти № 1 «Нововолинська» виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Волинської області.
У 1964—1967 роках — у Радянській армії: служив авіаційним механіком.
Член КПРС з 1967 року.
У 1967—1973 роках — машиніст шахтних машин і механізмів, прохідник, машиніст прохідницького комбайну шахти № 1 «Нововолинська» виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Волинської області.
3 березня 1973 року — бригадир комсомольсько-молодіжної бригади прохідників шахти № 1 «Нововолинська» виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» міста Нововолинська Волинської області.
Без відриву від виробництва закінчив електромеханічний технікум.
Потім — на пенсії в місті Нововолинську Волинської області.
Нагороди орден Трудової Слави ІІ ст. орден Трудової Слави III ст. медалі повний кавалер нагрудного знаку «Шахтарська слава» заслужений наставник молоді Української РСР
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. 11-й созыв — Москва, 1984.