Ві́ктор Лавре́нтійович Мусія́ка (28 червня 1946, Безводне, Миколаївський район, Миколаївська область — 22 липня 2019) — український юрист та політик, один з авторів тексту Конституції України, колишній лідер партії «Вперед, Україно!». Професор Києво-Могилянської академії.

Освіта 1973 року закінчив Харківський юридичний інститут, аспірантуру при інституті. Кандидатська дисертація «Солідарна відповідальність за спільне заподіяння шкоди» (1977).

Кар'єра Жовтень 1964 — листопад 1965 — фрезерувальник Суднобудівного заводу імені 61 комунара, місто Миколаїв. Листопад 1965 — грудень 1968 — служба в армії. Січень — травень 1969 — слюсар Ольшанського цементного заводу. Травень — серпень 1969 — робітник радгоспу «Криничанський», Миколаївська область. 1969—1973 — студент Харківського юридичного інституту. Листопад 1973 — листопад 1976 — аспірант кафедри цивільного права, з грудня 1976 — асистент, з червня 1978 — старший викладач, з червня 1980 — доцент, жовтень 1980 — січень 1984 — заступник секретаря парткому, з листопада 1985 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри цивільного права, січень 1984 — квітень 1986 — декан заочного факультету, грудень 1986 — квітень 1988 — проректор з навчально-методичної роботи, квітень 1988 — квітень 1990 — старший науковий працівник, червень 1991 — серпень 1994 — в.о. завідувача кафедри, завідувач кафедри основ підприємництва і фінансового права, з листопада 1992 — професор Харківського юридичного інституту (з березня 1991 — Українська державна юридична академія, потім — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). Вересень 2000 — березень 2001 — директор Центру комерційного права. 2000—2002 — професор, завідувач кафедри галузевих правничих наук правничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Голова наглядової ради Центру розвитку українського законодавства (з грудня 1999).

Академік Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем (з 1998).

Політична діяльність В 1994 розпочинає політичну діяльність. Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 р. по квітень 1998 р., висунутий виборцями. Член групи «Реформи». Член Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи.

З листопада 1995 р. по червень 1996 р. — постійний представник Президента України у Верховній Раді України.

З жовтня 1996 р. по квітень 1998 р. — заступник Голови ВР України. Потім — головний консультант Науково-експертного управління Секретаріату ВР України, заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства ВР України.

Очолював дві ТСК: по доопрацюванню проекту Закону України про місцеве самоврядування в Україні (1996); для підготовки проекту Цивільного кодексу України (1997).

До квітня 1998 був членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.

У 1998 році очолює виборчий блок «Вперед, Україно!», який брав участь у Парламентських виборах 1998 року, однак до парламенту не потрапляє — блок набрав лише 1,73 % голосів.

У 1999 році В.Мусіяка очолює новостворену партію Вперед, Україно!. На виборах 2002 року потрапляє до Верховної ради 4-го скликання за списками блоку «Наша Україна», до якого входила і очолювана ним партія Вперед, Україно!.

Діяльність Мусіяки у Парламенті з 04.2002 р. по 05.2006 р. позначена кількома переходами по фракціяхhttp://gska2.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat_fr_changes?d_id=759&SKL=5: ФракціяТермінФракція «Наша Україна» 15.05.2002 — 30.05.2002Група «Європейський вибір» 04.03.2003 — 20.11.2003Фракція «Регіони України» 20.11.2003 — 16.06.2004Група «Центр» 01.07.2004 — 01.02.2005Група «Демократична Україна» 24.03.2005 — 08.09.2005Фракція партії «Вперед, Україно!» 08.09.2005 — 04.11.2005

Мусіяка був головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення політичної реформи, парламентської реформи та організації парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

У парламентських виборах 2006 року В.Мусіяка очолює список партії «Вперед Україно!», яка не потрапляє до Верховної Ради, набравши лише 0,02 % голосів.

У парламентських виборах 2007 участі не брав.

У 2014—2015 рр. — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою ВРУ.

Раптово помер від інфаркту 22 липня 2019 року«Студенти його любили» — попрощалися з одним із авторів Конституції Віктором Мусіякою. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Нагороди та відзнаки Орден Свободи (28 червня 2021, посмертно) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України Заслужений юрист України (1 листопада 1996) — за значний особистий внесок у розробку і прийняття Конституції України, активну законотворчу роботу Член-кореспондент Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем з 1993 р. Державний службовець 1-го рангу з 07.1998 р. Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1986 р.).

Творчість Автор, співавтор близько 120 наукових праць, зокрема книг: «Радянське цивільне право» (1983 р., співавтор), «Авторські договори» (1988 р.), «Цивільно-правовий захист прав громадян» (1993 р., співавтор), «Правове регулювання підприємницької діяльності» (1995 р.).

Виноски

Посилання Мусіяка // Персональний сайт