Оле́г Костянти́нович Стука́лов  — український архітектор, художник, монументаліст, автор книг з архітектури. Дійсний член Академії архітектури України, член Спілки архітекторів України (1973), Спілки художників України (2013), заслужений архітектор України (1991)Про присвоєння архітекторам почесного звання «Заслужений архітектор Української РСР» // Указ .. Член Комітету з Державної премії України в галузі архітектури (з 2002). Член художньої ради Міністерства культури України.

Біографія

Народився 21 червня 1940 року у місті Баку.

1963 року закінчив Київський державний художній інститут, майстерню професора Володимира Заболотного.

Автор громадських центрів та будівель у Києві, Кам'янському, Славутичі, індивідуальних житлових будинків у Києві, Конча-Заспі, Пуща-Водиці та ін., численних монументів, пам'ятників (наприклад, Пам'ятник Бояну у місті Черкаси), меморіальних дощок.

Помер 21 грудня 2021 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 52а).

Персональні виставки 1972 — Спілка Архітекторів УРСР, м. Київ 2006 — Український фонд культури, м. Київ 2006 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ 2009 — Спілка Архітекторів України, м. Київ 2012 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ 2016 — Nielsen Salonen, м. Копенгаген, Данія

Архітектура

Будівлі

Готель «Либідь», Галицька площа, м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною, A. M. Аніщенко, Ю. А. Чеканюком, 1970). Магазин «Будинок меблів», бул. Миколи Міхновського, м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною, Ю. А. Чеканюком, 1984). Музей «Партизанської іскри», с. Кримка Первомайського району Миколаївської області (у співавторстві, 1985). Церква великомученика Георгія Переможця на території шпиталю МВС, Бердичівська вулиця, м. Київ (2000). Головний вхід до Голосіївського парку ім. М. Рильського, м. Київ (2003—2005).

Пам'ятники та монументи Курган Безсмертя, парк «Перемога», м. Київ (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, 1967). Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів-визволителей, м. Мелітополь (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, А. С. Фуженко, 1967, реконструкція 1973). Пам'ятник «Україна — визволителям», м. Ужгород (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори В. І. Зноба та І. С. Зноба, 1970). Пам'ятник трьом штурмам Перекопу, м. Красноперекопськ.(у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, 1971). Колишній меморіал Слави, міський парк, м. Бориспіль (скульптор Б. Ф. Никончук, 1975) (демонтований). Пам'ятник загиблим воїнам, СМТ Ворзель (скульптор Є. О. Карпов, 1977). Меморіал загиблим у роки ВВВ броварчанам, м. Бровари (скульптор І. М. Копайгоренко, 1980). Меморіал пам'яті воїнів ВВВ, м. Обухів. Пам'ятник робочим, інженерно-технічним робітникам та службовцям трамвайного депо, що полягли у Великій Вітчизняній війні, Лук'янівська площа, м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус, 1981). Надгробний пам'ятник В. М. Глушкову, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор В. І. Зноба, 1983). Надгробний пам'ятник С. В. Гусовському, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор В. І. Зноба, 1984). Надгробний пам'ятник М. Бажану, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор І. В. Макогон, 1984). Меморіал жертвам Другої світової війни, м. Канів (скульптор С. Мороз-Усенко, 1985). Пам'ятник загиблим студентам Білоцерківського аграрного університету, Соборна площа, м. Біла Церква (скульптори В. С. Гуецкий, Б. Лежен, 1985). Пам'ятник Бояну, площа 700-річчя Черкас, м. Черкаси (скульптор А. В. Кущ, 1987). Пам'ятник М. Ф. Біляшівському, біля Національного художнього музею України, вул. М. Грушевського, 6, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 1987). Надгробний пам'ятник О. Ф. Федорову, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор О. О. Ковальов, 1990). Пам'ятники О. С. Пушкіну, Адаму Міцкевичу, В. В. Маяковському, Лесі Українці на території Гурзуфського парку, СМТ Гурзуф (1990). Меморіал жертвам фашизму «Хорольська яма», м. Хорол (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, Ю. А. Чеканюком, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, 1991).Мемориал «Хорольская яма» (Хорол) на Wikimapia Пам'ятник Т. Г. Шевченку біля ПК «Прометей», м. Бурштин Івано-Франковської області (скульптор А. В. Кущ, 1994). Пам'ятник гетьману І. Мазепі, Львівська область (скульптор Н. М. Дерегус, 1995). Пам'ятник Т. Г. Шевченку перед будівлею Східноєвропейського національного університету, м. Луцьк (у співавторстві з А. Я. Бідзілею, скульптор Е. М. Кунцевич, 1995). Монумент Незалежності, Майдан Незалежності, м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним, О. В. Комаровським, Р. І. Кухаренко, скульптор А. В. Кущ, 2001). Пам'ятник-фонтан на честь легендарних засновників Києва, Майдан Незалежності, м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним, О. В. Комаровським, Р. І. Кухаренко, скульптор А. В. Кущ, 2001). Пам'ятник М. Рильському, Голосіївський парк, м. Київ (скульптор П. П. Остапенко, 2003). Пам'ятник «Чорнобиль. Біль і пам'ять вічна» до 25-річчя Чорнобильської катастрофи, Голосіївський проспект, м. Київ (2011). Пам'ятник Пилипу Орлику, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 2011).

Меморіальні дошки та пам'ятні знаки Меморіальна дошка Б. М. Лятошинському, фасад будинку письменників Роліт, вул. Б. Хмельницького, 68, м. Київ (скульптор А. Банніков, 1969). Меморіальна дошка М. В. Лисенку, вул. Саксаганського, 95, м. Київ (скульптор Н. М. Дерегус, 1980). Меморіальна дошка К. П. Хохлову, фасад театру російської драми ім. Л. Українки, вул. Б. Хмельницького, 5, м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус, 1981). Меморіальна дошка М. П. Бажану, вул. Терещенківська, 5, м. Київ (скульптор І. В. Макогон, 1984). Пам'ятний знак П. І. Чайковському, НМАУ, вул. Архітектора Городецького, 1/3, м. Київ (скульптор П. П. Остапенко, 1987). Меморіальна дошка І. І. Сікорському, вул. Ярославів Вал, 15-Б, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 1989). Меморіальна дошка Є. П. Плужнику, вул. Прорізна, 18/1, м. Київ (скульптор О. І. Чоботар, 1992). Меморіальна дошка Ю. М. Мейтусу, вул. Велика Житомирська, 8/14, м. Київ (скульптор Є. О. Карпов, 1997). Пам'ятний знак М. О. Максимовичу, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича, вул. Володимирська, 58, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001). Меморіальна дошка О. П. Довженку, Бисмаркштрассе, 69, м. Берлін (скульптор Р. М. Русин, 2001). Меморіальна дошка С. О. Єфремову, бул. Тараса Шевченка, 14, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001).

Живопис О. К. Стукалов з 1956 року займається пейзажним живописом, графікою, бере участь у виставках творчих спілок і Фонду культури України. Серед робіт пейзажі України («Софіївка»), Італії («Форуми Риму»), Франції («Сад Ренуара», «Осінь в Парижі»), Португалії, Німеччини («Німецький парк»), Данії, Росії («Старий парк»). Картини О.Стукалова представлено у багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, у зібранні Спілки художників України.

Книги Калиниченко А. П., Стукалов О. К. Домашний очаг. —  : Реклама, 1986. — 208 с. Стукалов О. К. Благоустройство усадьбы. —  : Урожай, 1991. — 168 с. (изд. 2-е: 1993; изд. 3-е: 1995) Стукалов О. К. Садовий будинок. —  : Урожай, 1991. — 208 с. Олег Стукалов. Каталог. —  : BX[студіо], 2012.

Примітки

Джерела

Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого. — 3-е изд., доп. — . : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1986. — 768 с., ил. Пам'ятники і монументи України. 1811—1982. Альбом. Упорядник Д. Янко. К.: Мистецтво, 1982.