Піщівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Піщів.
З 1921 року входила до складу Новоград-Волинського повіту. Тоді ж до складу волості увійшло село Шитня колишньої Корецької волості, внаслідок входження останньої до складу Польщі.
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 18 сільських громад. Населення — 7820 осіб (3974 чоловічої статі та 3846 — жіночої), 1169 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 10210 7617 Приватної власності 5602 2694 Казенної власності — — Іншої власності 448 327 Загалом 16240 10638+
Основні поселення волості: Піщів — колишнє власницьке село, при струмку, 619 осіб, 111 дворів, волосне управління (повітове місто —20 верст); православна церква, школа, постоялий будинок, казна, вітряний млин. Велика Деражня — колишнє власницьке село, 190 осіб, 25 дворів, школа, постоялий будинок, водяний та вітряний млини. Груд — колишнє власницьке село, 285 осіб, 57 дворів, школа, постоялий будинок, 2 вітряних млини. Дуплинки — колишнє власницьке село, при струмках, 313 осіб, 59 дворів, школа, постоялий будинок, вітряний млин. Дідовичі — колишнє власницьке село, 445 осіб, 80 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. Жеребилівка — колишнє власницьке село, при струмках, 387 осіб, 30 дворів, школа, пам'ятник звільненим селянам у 1861 р., казна, 2вітряних млини. Зв'ягельські Пилиповичі — колишнє власницьке село, при струмку Церем, 305 осіб, 50 дворів, православна церква, костел, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, казна, 2 водяних млини, костопальний завод. Кобиллє — колишнє власницьке село, при струмку, 706 осіб, 138 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. Корецькі Пилиповичі — колишнє власницьке село, при струмку Церем, 259 осіб, 53 дворів, школа, постоялий будинок, водяний млин. Крайня Деражня — колишнє власницьке село, при струмку, 227 осіб, 31 двір, школа, постоялий будинок, вітряний млин. Мужиловичі — колишнє власницьке село, при струмку Курчик, 334 особи, 63 дворів, школа, постоялий будинок, водяний млин. Осичний Молодьків — колишнє власницьке село, 456 осіб, 90 дворів, школа, постоялий будинок, казна. Полчини — колишнє власницьке село, при струмку Згару, 366 осіб, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, казна, цегляний завод. Середня Деражня — колишнє власницьке село, при струмку, 256 осіб, 34 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. Сторожів — колишнє власницьке село, при струмку Курчик, 596 осіб, 81 двір, православна церква, постоялий будинок, 2 казни, 3 водяних млини, лісопильний і вінокурний заводи. Тожир — колишнє власницьке село, 353 особи, 70 дворів, православна церква.
Джерела
Посилання