«Сорок перший» () — російський радянський художній фільм-драма 1956 року режисера Григорія Чухрая, знятий на кіностудії «Мосфільм» за однойменною повістю Бориса Лавреньова. Автор сценарію — Григорій Колтунов. Фільм частково заснований на реальних подіях.

Друга екранізація повісті після однойменного фільму Якова Протазанова.

Сюжет Дія відбувається в роки Громадянської війни в Росії.

По пісках середньоазійської пустелі рухається, переслідуваний білими, вмираючи від спраги, загін червоноармійців на чолі з комісаром Євсюковим. На бойовому рахунку у кращого стрільця загону Марютки — сорок убитих білогвардійських офіцерів. В останньому бою із захоплення каравану узятий в полон білий поручик — аристократ Говорухо-Отрок, спрямований з дипломатичною місією від Колчака до Денікіна.

Червоноармійці намагаються повернутися до своїх, борючись з ворожою пустелею. Нарешті, вони виходять до узбережжя Аральського моря, де Марія, Говорухо-Отрок і кілька бійців беруть човен, щоб досягти великої землі. Все червоноармійці гинуть під час шторму, а Марія з поручиком виявляються викинуті одні на острів. Вони знаходять притулок в хатині рибалки та змушені чекати. Під час цього очікування вони зближуються і, зрештою, закохуються одне в одного.

Коли до острова наближається судно, вони спочатку думають, що це повертаються рибалки. Зрозумівши, що на судні білогвардійці, Говорухо-Отрок кидається до берега, але Марія, якій було дано наказ не здавати поручика живим, стріляє своєму коханому у спину.

У ролях

Ізольда Ізвицька — Марютка Філатова Олег Стриженов — поручик Вадим Миколайович Говорухо-Отрок Микола Крючков — комісар Арсентій Євсюков Микола Дупак — Андрій Чупилко Георгій Шаповалов — Терентьєв Петро Любешкін — Гужов Лев Ковилін — Гвоздьов Юрій Романов — Припутень, матрос Данило Нетребін — Семянний Асанбек Умураліев — Уманкул Анатолій Кокорін — Єгоров В. Синіцин — поранений боєць Кирей Жаркімбаев — Тімеркул Т. Сардарбекова — Алтинай Вадим Захарченко — Кучковський Олександр Гречаний — Прокопович Муратбек Риськулов — господар каравану Микола Хрящиков — осавул (немає в титрах)

Примітки

Посилання