Сер Тімоті Джон Бе́рнерс-Лі (; 8 червня 1955, Лондон) — британський спеціаліст з інформатики, творець HTTP, HTML, URI і автор інших розробок в галузі інформаційних технологій, засновник та голова консорціуму W3C, головний розробник Всесвітнього павутиння (спільно з Робертом Кайо), автор концепції семантичної павутини. Лауреат премії Тюрінга 2016 року.
Біографія
Ранні роки Тім Бернерс-Лі народився в Лондоні (Англія). Його батьки, Конвей Бернерс-Лі та Мері Лі Вудс були математиками і працювали над створенням «Manchester Mark 1», одного з перших комп'ютерів. Тім навчався (1969—1973) в престижній школі Емануель () в передмісті Лондона Вондзверті, потім у Королівському коледжі в Оксфорді. Там він склав свій перший комп'ютер на базі мікропроцесора M6800 з телевізором замість монітора. Одного разу Тім і його друг були спіймані при проведенні хакерських дій, за що вони були позбавлені права користуватися університетськими комп'ютерамиBerners-Lee on the read/write web на сайті «BBC NEWS» .
Після закінчення з відзнакою () Оксфордського університету в 1976 році за спеціальністю «фізика» Бернерс-Лі поступив на роботу в компанію «Plessey Telecommunications Ltd» у графстві Дорсет, де пропрацював два роки, займаючись головно системами розподілених транзакцій, засобами розсилання повідомлень та технологіями штрих-кодування.
У 1978 році Бернерс-Лі перейшов до компанії «DG Nash Ltd», де займався програмами-драйверами для принтерів і створив модель багатозадачної операційної системи.
ЦЕРН. Винахід WWW
Потім він півтора року пропрацював у Європейській лабораторії з ядерних досліджень ЦЕРН (Женева, Швейцарія) консультантом з програмного забезпечення. Саме там він для власних потреб написав програму «Енквайр» (англ. «Enquire», можна вільно перекласти як «Дізнавач»), яка використовувала випадкові асоціації та заклала концептуальну основу для Всесвітнього павутиння. З 1981 по 1984 рік Тім Бернерс-Лі працював у компанії «Image Computer Systems Ltd» системним архітектором.
У 1984 році він отримав стипендію в CERN і зайнявся там розробкою розподілених систем для збору наукових даних. У цей час він працював над системою «FASTBUS» і розробив свою систему RPC (англ. Remote Procedure Call, віддалений виклик процедури).
У 1989 році, працюючи в CERN над внутрішньою системою обміну документів ENQUIRE, Бернерс-Лі запропонував глобальний гіпертекстовий проєкт, нині відомий як Всесвітнє павутиння. Проєкт було затверджено і реалізовано.
З 1991 по 1993 рік Тім Бернерс-Лі продовжував роботу над Всесвітнім павутинням. Він збирав відгуки від користувачів і координував роботу Павутиння. Тоді він вперше запропонував для широкого обговорення свої перші специфікації URI, HTTP і HTML.
Массачусетський технологічний інститут
У 1994 році Бернерс-Лі перейшов працювати на кафедру «3Com» в Лабораторії інформатики Массачусетського технологічного інституту. Він і зараз є там провідним дослідником і обіймає посаду «засновника». Після злиття Лабораторії інформатики з Лабораторією штучного інтелекту в МТІ утворилася Лабораторія інформатики і штучного інтелекту (CSAIL).
У 1994 році він заснував Консорціум Всесвітньої павутини при Лабораторії інформатики МТІ. Відтоді і до сьогодні Тім Бернерс-Лі очолює цей консорціум. Консорціум займається розробкою і впровадженням стандартів для Інтернету. Консорціум ставить перед собою завдання повністю розкрити потенціал Всесвітньої павутини, поєднуючи стабільність стандартів з їхнью швидкою еволюцією.
У грудні 2004 року Тім Бернерс-Лі став професором Саутгемптонського університету. За вагомої підтримки університету він сподівається здійснити проєкт семантичної павутини.
У червні 2009 року прем'єр-міністр Великої Британії Гордон Браун призначив Бернерса-Лі радником при кабінеті міністрів. На цій посаді він протягом шести місяців займався питаннями поширення відкритої урядової інформації. За підсумками цієї роботи на початку 2010 року у Великій Британії розпочав роботу портал «data.gov.uk», на якому у відкритому доступі перебувають найрізноманітніші дані: від зведень погоди, які складаються державною метеорологічною службою Метеобюро, до статистики подій, інформації про транспортні потоки й бюджетні витрати.
Він взяв участь у церемонії відкриття Лондонської олімпіади, де сидів за своєю старою робочою станцією «NexSTcube» і передав з неї твіт «Це для кожного».
Особисте життя Бернерс-Лі був одружений двічі. Його першу дружину звали Джейн (), вони познайомилися під час навчання в Оксфордському університеті, одружилися відразу після його закінчення і спочатку працювали разом в компанії «Plessey Telecommunications Ltd»Nigel Farndale Tim Berners-Lee: a very British boffin на сайті «The telegraph» . Зі своєю другою дружиною, програмістом Ненсі Карлсон (), Бернерс-Лі познайомився під час роботи в CERN, вони одружилися у 1990 році і разом виховують двох дітей: дочку Еліс і сина БенаBobbie Johnson The Guardian profile: Tim Berners-Lee на сайті «The Guardian» Sir Tim Berners-Lee portrait на сайті «The telegraph» . У дитинстві Бернерс-Лі був хрещений в англіканській церкві, але згодом відмовився від цієї релігії. Вже після винаходу World Wide Web він став прихожанином Унітаріансько-універсалістської церкви. Бернерс-Лі любить відпочивати на природі, грає на піаніно та гітарі. Зараз сер Тім мешкає в передмісті Бостона з дружиною і дітьми, часто буває в роз'їздах по всьому світу.
Винаходи У 1989 році, працюючи в ЦЕРНі, Бернерс-Лі запропонував проєкт, відомий під назвою «ВсесВітня паВутина» (англ. World Wide Web, скорочено WWW). Проєкт мав на меті публікацію гіпертекстових документів, пов'язаних між собою гіперпосиланнями, що полегшило б пошук і консолідацію інформації. Проєкт Павутини був призначений для вчених ЦЕРНу й спочатку використовувався у внутрішній мережі центру. Для здійснення проєкту Тімом Бернерс-Лі спільно з його помічниками були розроблені ідентифікатори URI (і, як окремий випадок, URL), протокол HTTP і мову HTML. Ці технології покладено в основу сучасної Всесвітньої павутини. У період з 1991 до 1993 рік Бернерс-Лі удосконалив технічні специфікації стандартів й опублікував їх.
У рамках проєкту Бернерс-Лі розробив програмне забезпечення першого у світі вебсервера «httpd» і першого у світі гіпертекстового веббраузера, що називався «WorldWideWeb». Цей браузер був одночасно і WYSIWYG-редактором (англ. WYSIWYG від What You See Is What You Get, «що бачиш, те й отримаєш»), його розробка була розпочата в жовтні 1990 року, а закінчена в грудні того ж року. Програма працювала в середовищі «NeXTStep» і почала поширюватися по Інтернету влітку 1991 року.
Перший у світі вебсайт Бернерс-Лі створив за адресою http://info.cern.ch . Тепер сайт зберігається в архіві . Цей сайт з'явився онлайн в Інтернеті 20 грудня 1990 року. На цьому сайті описувалося що таке Всесвітня павутина, як встановити вебсервер, як роздобути браузер тощо. Цей сайт також був першим у світі інтернет-каталогом, тому що пізніше Тім Бернерс-Лі розмістив і підтримував там список посилань на інші сайти.
Книги
Головна літературна праця Бернерса-Лі — це книга «Плетучи павутиння: витоки та майбутнє Всесвітньої павутини» (англ. «Weaving the Web: Origins and Future of the World Wide Web», Texere Publishing, 1999, ISBN 0-7528-2090-7). У цій книзі він розповідає про процес створення Павутини, її концепції та своє бачення розвитку Інтернету. У цій основоположній праці автор говорить про кілька важливих принципів: Можливість редагувати інформацію Павутини не менш важлива, ніж можливість просто лазити по ній. У цьому сенсі Бернерс-Лі дуже розраховує на концепцію WYSIWYG, хоча Wiki — це теж крок у потрібному напрямку. Комп'ютери можуть бути використані для «фонових процесів», які допомагають людям працювати спільно. Кожен аспект Інтернету повинен працювати як павутина, а не як ієрархія. У цьому сенсі дуже неприємним винятком є система імен доменів (), керована організацією ICANN. Вчені-комп'ютерники несуть не тільки технічну відповідальність, але й моральну.
Ще одна книга Бернерса-Лі називається «Прядучи семантичну павутину: повне розкриття потенціалу Всесвітньої павутини» (англ. «Spinning the Semantic Web: Bringing the World Wide Web to Its Full Potential», The MIT Press, 2005, ISBN 0-262-56212-X). У цій книзі він розкриває концепцію семантичної павутини, в якій він бачить майбутнє Інтернету.
Семантична павутина — це надбудова над Всесвітньою павутиною, яка покликана зробити розміщену в мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. При цьому кожен ресурс людською мовою був би забезпечений описом, зрозумілим комп'ютеру. Семантична павутина відкриває доступ до чітко структурованої інформації для будь-яких додатків, незалежно від платформи і незалежно від мов програмування. Програми зможуть самі знаходити потрібні ресурси, класифікувати дані, виявляти логічні зв'язки, робити висновки і навіть ухвалювати рішення на основі цих висновків.
Звання
У 1994 році Бернерс-Лі став одним з шести осіб, уведених в Зал слави Всесвітньої павутини . 1997 року Тім Бернерс-Лі став офіцером Ордену Британської імперії . У 1999 році був уведений журналом «Time magazine» до списку «Time 100: Герої та кумири XX століття» ( . У 2001 році увійшов до списку 100 найвизначніших британців за версією BBC, сформований за підсумками загальнонаціонального голосування. 16 липня 2004 королева Великої Британії Єлизавета II надала йому звання командора Ордену й посвятила в лицарі за «службу на благо глобального розвитку Інтернету» . У 2005 був проголошений видатним британцем 2004 року за свої досягнення та за «прояв основних британських рис характеру» . 13 червня 2007 року Бернерс-Лі отримав Орден Заслуг і став одним із 24 його членів, отримавши право використовувати додаток 'O.M.' після прізвища . У цьому ж році разом з Альбертом Гофманом очолив список 100 геніїв сучасності за версією видання «Дейлі Телеграф» . У 2011 році його уведено до Зали слави штучного інтелекту IEEE за «значимий внесок у сферу штучного інтелекту й інтелектуальних систем» Press release source: PRWeb (Vocus) . У 2012 році уведений «Товариством Інтернету» в Зал слави Інтернету ()2012 Inductees , Internet Hall of Fame website. Retrieved 24 April 2012 .
Сер Тімоті Джон Бернерс-Лі має почесні звання від наступних університетів:
(Нью-Йорк), доктор мистецтв (), 1996 Саутгемптонський університет, доктор наук (D.Sc.), 1996, професор, 2004 , доктор університету (), 1998 Університет Південного Хреста, доктор філософії (PhD), 1998 Відкритий університет, доктор університету, 2000 Колумбійський університет, доктор права (D.Law), 2001 Оксфордський університет, доктор наук, 2001 Університет Порт-Елізабет, доктор наук, 2002 Університет Ланкастера, доктор наук, 2004 Манчестерський університет, доктор наук, 2008 Відкритий університет Каталонії, почесний доктор, 2008 Технічний університет Мадрида, почесний доктор, 2009 Амстердамський вільний університет, почесний доктор, 2009 Льєзький університет, доктор наук, 2009Université de Liège — Séance de rentrée académique 2009 Гарвардський університет, доктор наук, 2011Harvard awards 9 honorary degrees news.harvard.edu Retrieved 11 June 2011 Сент-Ендрюський університет, доктор наук, 2013 Єльський університет, доктор інженерії та технології, 2014Yale awards 12 honorary degrees at 2014 graduation
Тім Бернерс-Лі також є видатним членом Британського комп'ютерного товариства, почесним членом Інституту електроінженерії, почесним членом Товариства технічних комунікацій, членом Фонду Гільєрмо Марконі, членом Американської академії мистецтв і наук, членом Королівського товариства (2001), членом Американського філософського товариства, іноземним членом Національної академії наук США (2009).
Нагороди
Тім Бернерс-Лі відзначений великою кількістю нагород різного, в тому числі і міжнародного рівня. Нижче перераховані деякі з них.
Премія в галузі комп'ютерів і комунікацій імені Кодзі Кобаясі від Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (1997);