Микола Миколайович Бунге ( , Київ, Російська імперія — 1921 чи 1922, Крим) — російський та український хімік німецького походження. Викладач Київського університету, професор Таврійського університету. Син хіміка Миколи Андрійовича Бунге.

Біографія Микола Бунге народився 17 лютого 1885 року в Києві в родині професора Київського університету Миколи Андрійовича Бунге та його дружини Євгенії Порфиріївни Шиповської. Мав старшу сестру Катерину, надалі поетесу та перекладача.

Навчався у Першій київській гімназії з 1897 до 1904 року.

У 1905—1906 роках стажувався в лабораторіях Женеви та Лейпцигу. У 1910 році закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Отримав золоту медаль за дипломну роботу «Дія йоду на срібні солі карбонатних кислот», магістр хімії (1913).

Далі викладав в університеті. У 1915 році працював у лабораторії професора Олексія Альбицького в Харківському університеті. 1916 року призначений приват-доцентом Київського університету, читав лекції з хімії. Під час Першої світової війни був начальником лабораторії Обласного земського комітету Південно-Західного фронту.

Після створення Таврійського філіалу Київського університету в травні 1918 року був одним з декількох викладачів (також з Матвієм Тихомандрицьким, Леоном Кордишом, Миколою Кузнєцовим, Миколою Криловим та інші), які сформували фізико-математичний факультет.История Становление физической науки в Крыму. Физико-технический институт З 1918 року перебував на посаді штатного доцента з хімії Таврійського університету, з 1919 — екстраординарний професор хімії.

Микола Бунге створив бібліотеку при Хімічній лабораторії університету, подарував їй значну частину власного зібрання книжок.[Калмикова М. М. Особові книжкові зібрання у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (1918—1941): історія формування та зміст. — Рукопис. Автореферат дисертації на ступінь кандидата історичних наук. Київ, 2010]

У травні 1920 року за ініціативи професора Володимира Вернадського при Кримському товаристві природознавців та любителів природи було створено Комісію з вивчення виробничих сил Криму, одним з членів якої було обрано Миколу Бунге. Паралельно працював членом лекторської колегії Народного університету в Сімферополі в 1920—1921 роках. У 1920 році також був організатором Комісії для дослідження дубильних матеріалів Криму.

Нагороджений орденом Святого Станіслава третього ступеня. Був власником маєтку Розсошки Таращанського повіту Київської губернії.

Згідно з листом чекіста та уповноваженого з боротьби проти голоду РРФСР Микола Бунге покінчив життя самогубством, не витримавши страждань під час голоду в Криму 1921 року. Згідно з листом Володимира Вернадського помер 1922 року через психіатричний розлад.

Родина Дружина — Ніна Миколаївна (1880—1938), походила з небагатої шляхти, народилася в Вільні, випускниця гімназії, сестра та племінниця після 1917 року мешкали у Франції. Попередньо була в шлюбі, мала в ньому сина Всеволода Михайловича Гречиса (можливо 1908 року народження). Після смерті чоловіка отримувала допомогу від емігрантів у 1920-1930-х роках, а також займалася благодійною діяльністю. 1932 року була заарештована на 2 місяці за ніби-то шпіонаж. Знову арештована 1937 року в рамках польської операції НКВС, 25 січня 1938 року засуджена до страти, а 4 лютого розстріляна й похована у Биківні під Києвом.

Мали доньку Наталію (1915—2001), яка у 1938 році навчалася в Київському університеті, а померла в Парижі.В. І. Вернадський і Україна: з листування. Кн. 1 : А—І [Електронне видан-ня / НАН України, Коміс. НАН України з наук. спадщини акад. В. І. Вер-надського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства; авт. та упоряд.: С. М. Кіржаєв, К. Є. Новохатський, Л. М. Яременко [та ін.]; редкол.: А. Г. Загородній (голова), О. С. Онищенко (заст. голови) [та ін.]. — Текст і граф. дані. — Київ, 2018. — 572 с. ISBN 978-966-02-8431-9 (загальний)ISBN 978-966-02-8433-3 (електронне видання)], с. 102—106

Примітки

Джерела