Знаки розрізнення залізничників — посадові знаки розрізнення співробітників залізничного транспорту («Укрзалізниця»). Використовуються також співробітниками метрополітенів. В сучасному вигляді існують з 1996 року.

Україна

Перший час після 1991 року використовувалися знаки розрізнення радянського зразку 1985 року (дивитися нижче).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту», був затверджений формений одяг та знаки розрізнення залізничників. Додаток № 2 Постанови присвячений знакам розрізнення та описує їх використання згідно з посадами працівників. Весь персонал поділений на рядовий склад, молодший, середній, старший та вищій начальницький склад. Генеральний директор Укрзалізниці, його перший заступник та заступники є особливою групою серед вищого начальницького складу.

Знаки розрізнення були у вигляді наплічних знаків (погонів), петлиць, шиття на комірах та кокард. Наплічні знаки (погони) у вигляді п'ятикутника завширшки 55 мм в основі та 45 мм у вершині, з кутом вершини 120 градусів. Наплічні знаки у вищого складу окантовані з усіх сторін (крім основи) шнуром золотистого кольору завширшки 3 мм. У верхній частині наплічних знаків розташовується металевий ґудзик з «тризубом». Вищий склад має шиття на комірах у вигляді лаврових гілок. Старший, середній та молодший начальницький склад мають на комірах відповідні петлиці. Петлиця старшого складу має два галуни (просвіти), середній та молодший — один. На петлицях розміщується спеціальний знак. У рядового складу петлиці відсутні, спецзнак кріпиться на коміри.

Генеральний директор та заступники Наплічний знак окантований з усіх сторін (крім основи) золотистим шнуром завширшки 3 мм.

На полі наплічного знака Генерального директора шиттям золотистого кольору наноситься в основі дві схрещені лаврові гілки розміром 26 мм кожна. На відстані 50 мм від основи Малий герб України розміром 40×24 мм.

На полі наплічного знака першого заступника Генерального директора золотистим кольором вишивається знак у вигляді двох гілок лаврового листя, що утворюють коло, в якому розміщується п'ятипроменева зірка розміром 25 мм, на відстані 50 мм від основи. На відстані 80—90 мм від основи розміщується зображення знака для товарів і послуг Укрзалізниці завдовжки 38 мм і завширшки 14 мм.

На полі наплічного знака заступника Генерального директора золотистим кольором вишивається знак у вигляді двох гілок лаврового листя, що утворюють півколо, в якому розміщується п'ятипроменева зірка розміром 25 мм на відстані 50 мм від основи. Гілки, що утворюють півколо, наносяться не вище двох бокових верхніх променів зірки. На відстані 80—90 мм від основи розміщується зображення знака для товарів і послуг Укрзалізниці завдовжки 38 мм і завширшки 14 мм.

Вищий начальницький склад Наплічні знаки такого вигляду, як попередньо описані. Шиттям золотистого кольору наноситься вздовж наплічного знака за віссю від основи до вершини — п'ятипроменева зірка розміром 21 мм, кількістю від однієї до трьох (залежно від посади). На відстані 88 мм від основи наплічного знаку — технічний знак розміром 26 мм.

Старший начальницький склад Наплічний знак завширшки 50 мм в основі і 42 мм у вершині виконано у вигляді п'ятикутника, з кутом вершини 120 градусів, завдовжки 130—140 мм. Паралельно вздовж краю на відстані 8 мм наносяться два галуни (просвіти) золотистого кольору завширшки 3 мм. На відстані 85 мм від основи закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм і такого ж кольору між технічним знаком і основою — п'ятипроменева зірка розміром 15 мм кількістю від однієї до трьох (залежно від посади)

Старший начальницький склад на комірі піджака має петлиці розміром 80×32 мм з кутом 110 градусів; вздовж петлиці симетрично наносяться на відстані 20 мм один від одного два галуни золотистого кольору завширшки З мм; по краю петлиці (крім нижнього і верхнього) наносяться галуни — стрічки завширшки 1 мм. У верхній частині петлиці закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм.

Середній та молодший начальницький склад Для середнього і молодшого начальницького складу наплічний знак має розмір як у старшого. Вздовж за віссю наноситься галун (просвіт) золотистого кольору завширшки 3 мм. Такого ж кольору на відстані 85—75 мм від основи закріплюється технічний знак розміром 20 мм. Для середнього начальницького складу, між основою наплічного знаку і технічним знаком — п'ятипроменеві зірки розміром 15 мм золотистого кольору кількістю від однієї до чотирьох (залежно від посади). Молодший начальницький склад зірок не має.

Середній і молодший начальницький склад на комірі піджака має петлиці розмірів, як у старшого складу. Уздовж петлиці за віссю наноситься галун золотистого кольору завширшки 3 мм. По краю петлиці (крім нижнього і верхнього) наноситься галун золотистого кольору завширшки 1 міліметр. У верхній частині петлиці закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм.

Рядовий склад Наплічний знак за розмірами відповідний попереднім. На відстані 80—75 мм від основи закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 міліметрів.

Рядовий склад петлиць не має, в нижній частині коміра піджака закріплюється технічний знак розміром 20 міліметрів.

Знаки розрізнення (з 1996) Генеральний директор Перший заступник Заступник Вищий начальницький склад Наплічний знак

Старший начальницький склад Наплічний знак

Середній начальницький склад Молодший начальницький склад Рядовий Наплічний знак

Історія Історія залізничного транспорту сучасної України пов'язана з історію залізниць Австро-Угорської імперії та Російської імперії (пізніше СРСР). Кожна з цих структур мала свої усталені знаки розрізнення для своїх працівників. Якщо у Російській імперії знаки розрізнення відповідали цивільним загальноімперським, але мали позначення згідно зі службою працівника, то у СРСР була розроблена ціла система специфічних залізничних знаків розрізнення. З утворенням незалежної України, ці знаки ще деякий час використовувалися в Україні, але у 1996 році були розроблені нові відмінні знаки розрізнення. Хоч слід зауважити вони є майже подібними до знаків розрізнення залізничників СРСР зразку 1943 року.

Російська імперія

Службовці залізниць Російської імперії до 1917 року використовували за знаки розрізнення петлиці, а в деяких випадках погони. Емблемою шляхів сполучень був «якір та сокира», ця емблема проіснувала до 1932 року, коли була змінена на сучасну «французький ключ та молоток». Різні відомства мали свої кольори притаманні своїй службі, телеграф — жовтий, МВС — червоний, залізничники мали зелений колір для кантів, підкладки шинелей вищих начальників та інше.

Для розрізнення класних чинів здебільшого використовувалися парні петлиці на комірах. В залежності від того казенна дорога чи приватна, знаки розрізнення та емблема на петлиці були золотисті (казенні) чи сріблясті (приватні). В залежності від чину працівника петлиці мали: один просвіт (від колезького реєстратора до титулярного радника), два просвіти (від колезького асесора до колезького радника). Вищі чиновники мали петлиці без просвітів (від статського радника й вище). Самі чини позначалися п'ятипроменевими зірками. На петлицях також розташовувалася емблема (арматура) відомства. Для інженерів це був «якір та сокира», для не інженерного складу двоголовий орел у вінку.

Для деяких чинів шляхів сполучень (вищого керівництва та чинів, які вимушені вести публічні дії) було допустимо використання срібних наплічних знаків (погонів). Погони мали в залежності від рангу один чи два просвіту. Вище керівництво мало на погонах «генеральський зігзаг». Чин на погонах позначався п'ятипроменевими зірками, які на відміну від армійських погонів розміщувалися вздовж погонів. Ґудзик на погонах мав малюнок «якір та сокира» для інженерів, та двоголового орла у вінку, для не інженерів. У службовців Санкт-Перетбурзького округу шляхів сполучень ґудзики мали свій малюнок, оснований на гербі міста.

Міністр шляхів сполучень та його товариш (за термінологією поширеною до початку ХХ століття назва заступника) відносилися до ІІІ рангу Табелі про ранги, що відповідало чину таємного радника. За знаки розрізнення мали срібні погони з зигзагом на яких розміщувалося по три золотисті п'ятипроменевій зірки з сяйвом. Ґудзик на погоні був сріблястий з емблемою відомства.

Старший начальницький склад (VI—VIII ранги) Колезький радник Надвірний радник Колезький асесор Петлиця

Середній начальницький склад (ІХ — XIV ранги) Титулярний радник Колезький секретар Губернський секретар Колезький реєстратор Чиновник без рангу Петлиця

СРСР з 1932 року

Згідно з наказом № 403/Ц знаки розрізнення посадових рангів розміщувалися на чорних петлицях з відповідною облямівкою. Само позначення посади вказувалося кількістю червоних емальованих кутів, шестикутників, чи п'ятипроменевих зірочок на петлицях. Також на петлицях була розміщена емблема (схрещені французький ключ та молоток). Колір облямівки був обумовлений службою, в якій працював залізничник: зелений — шляхів, синій — тяги, жовтий — телеграфної, малиновий — адміністрації, експлуатації та політичних відділів, бірюзовий — вагонна служба та поїзні бригади. Нарком НКШС та його заступники знаків розрізнення не мали.

Вищій начальницький склад мав за знаки розрізнення п'ятипроменеві зірочки (від одної до чотирьох) на петлицях. Начальник залізниці мав за знаки розрізнення чотири зірочки на петлиці.

Старший начальницький склад мав за знаки розрізнення шестикутники (від одного до чотирьох) на петлицях.

Молодший начальницький склад мав за знаки розрізнення кутки (від одного до чотирьох) на петлицях.

СРСР з 1936 року Згідно з наказом Наркомтяжпрому № 1966 від 8 грудня 1936 року знаки розрізнення начальницького складу стали позначатися на нарукавних клапанах. Увесь склад було поділено на 12 категорій.

Нарукавні знаки нашивались на обох рукавах нижче ліктя. У верхній частині клапана нашивалася емблема служби, а в нижній частині — поле кольору по роду служб (синє — для паровозної і вагонної служб, жовте для зв'язку, зелене — для шляху і малинове — для експлуатаційної служби), на якому прикріплялися знаки розрізнення за посадами, що представляють собою металеві, покриті червоною емаллю кути, шестикутники та зірочки. Молодший склад (від одного до двох кутків), середній склад (від трьох до чотирьох кутків), старший склад (від одного до чотирьох шестикутників), вищій склад (від одного до чотирьох зірок).

СРСР з 1943 року

Наказом № 711Ц від 13 вересня 1943 року для працівників залізничного транспорту (НКШС) ввелися персональні звання, а також вводилися нові знаки розрізнення. Петлиці зникли, а знаки розрізнення почали розміщуватися на погонах. Самих працівників було поділено на склади: рядовий склад, молодший (до техніка 1-го рангу включно), середній, старший (до директора-полковника включно) та вищий начальницький склад. До звання додавалося уточнення згідно зі спеціальністю працівника: руху, тяги, шляхів та будівництва, зв'язку та адміністративної служби.

Погони були у вигляді витягнутого шестикутника з паралельними довгими сторонами, нижній кінець прямокутний а верхній скінчується тупим кутом. Погон облямований (крім нижнього краю) світло-зеленим сукном. Довжина погона 13,5—15,5 см. Ширина погона (з кантом) для вищого складу — 6 см, старшого та середнього — 5,5 см. Кант завширшки 0,25 см.

Погон молодшого начальницького та рядового складів складався з двох шестикутників. Верхній шестикутник витягнутий з паралельними довгими сторонами, нижній шестикутник з паралельними протилежними сторонами. Сам погон завдовжки 13,5 — 15,5 см (довжина верхнього шестикутника — 8,5 — 10,5 см, нижнього — 5 см). Верхній шестикутник завширшки — 3 см, нижній — 6 — 6,2 см.