Мистецька школа — в українському законодавчому полі - заклад позашкільної освіти сфери культури, що може діяти як державний, комунальний чи приватний заклад початкової мистецької освіти. До цього типу закладів відносять музичні, художні, хореографічні, хорові школи, школи мистецтв тощо.

Згідно з чинним Положенням, мистецька школа провадить свою діяльність за такими напрямами позашкільної освіти: художньо-естетичний, що забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань та набуття здобувачами практичних навичок, оволодіння знаннями у сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва; мистецький, що забезпечує набуття здобувачами спеціальних мистецьких виконавських компетентностей у процесі активної мистецької діяльності.

Історія Система мистецьких шкіл України наслідує радянську систему. Ідея триступеневої музичної освіти була висловлена Б. Яворським у 1920-ті роки і впроваджувалась Музичним відділом Народного комісаріату з просвіти (, МУЗО)О развитии начального музыкального образования в России / А. О. Аракелова // Проблемы музыкальной науки. Российский научный специализированный журнал. № 1 (10). - Уфа, 2012.-С.176-181.. Музичні школи в цій системі відігравали роль найнижчої - першої ступені (друга - училища, і третя - консерваторії). З 1950-х років музичними школами опікувались Міністерство культури СРСР і профільні міністерства союзних республік. З 1970-х почали відкриватися школи інших мистецьких напрямків - художні, театральні, танцювальні та інші. Діяльність цих шкіл була регламентована відповідним положенням 1978 року Положение о детской музыкальной, художественной школе и школе искусств системы Министерства культуры СССР (приказ от 17.07.1978 г. № 515).

Наказом Мінкультури УРСР № 362 від 26.11.1990 року було затверджено "Положення про школу мистецтв системи міністерства Культури УРСР".

В Українському законодавчому полі Положення про мистецьку школу вперше було затверджено Наказом Міністерства культури 22 жовтня 1992 року N 239, тоді мистецькі школи іменувались як школи естетичного виховання.

З 2001 по 2018 року мистецькі школи іменувались як Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання), абревіатура — ПСМНЗ (ШЕВ)

Освітній процес Освітній процесдо 2018 р. — «навчально-виховний процес» у мистецькій школі здійснюється за освітніми програмамидо 2018 — «навчальними планами» — власними або типовими, затвердженими Міністерством культури України. На підставі освітніх програм школа затверджує річний план роботи, навчальний план та розклад занять, що конкретизують організацію освітнього процесу. У наказі міністерства культури від 2015 року передбачені такі типові навчальні планиМіністерство культури і мистецтв України Наказ «Про затвердження типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання» від 11 серпня 2015 року № 588 :

Музична школа. Інструментальні класи Музична школа. Клас народної музики Музична школа. Класи сольного співу Музичне мистецтво естради. Інструментальні класи Хорова школа (хорове відділення) Художня школа (художнє відділення) Хореографічна школа (хореографічне відділення) Театральна школа (театральне відділення) Школа мистецтв комплексного типу

При цьому загальна кількість годин коливається від 5,5 на тиждень для 0-го класу до 10 — для 7 і 8 класів.

Натомість з 1 вересня 2019 року освітні програми були розбиті на програми «елементарного», «базового» та «поглибленого підрівнів». Програми базового підрівня міститимуть менший обсяг занять в порівнянні з нормативами 2015 року — 5 годин на тиждень для 1-2 класів і 7 — для 3-4 класів. Перелік типових освітніх програм було скорочено до 6::

з циркового мистецтва з образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва Клас танцю Клас хорового співу Інструментальні класи Клас музичного фольклору

Для порівняння — в 1987 кількість годин була такою — від 5 годин на тиждень у 1-му до 8,5 — у 7-му.

Навчальні програми

Навчальні програми для ПСНМЗ розробляються і публікуються Державним науково-методичним центром змісту культурно-мистецької освітиПерелік та Програмне забезпечення ПСМНЗ (ШЕВ) на сайті ДМЦНЗКіМ (до 26 грудня 2017 — Державний центр навчальних закладів культури і мистецтв України). Існують програми музичних, хореографічних, художніх, театральних шкіл тощо.

Кількісні показники За даними державної служби статистики України кількість початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів починаючи з 1995 року поступово скорочується:

+Кількість шкіл (на початок навчального року)Дані http://www.ukrstat.gov.ua/ Рік дитячих музичних шкіл Шкіл мистецтвДитячих художніх шкілХореографічних шкіл Разом 1990/91120411012651445 1991/92122612613061488 1992/93123815613161531 1993/94123419013561565 1994/95122321113781579 1995/961201244138101593 1996/97118225013681576 1997/98110226913391513 1998/99108627713291504 1999/00106429113191495 2000/01103630713091482 2001/021025312131101478 2002/031021319130111481 2003/04995348127111481 2004/05985358122111476 2005/06966370124121472 2006/07954377125121468 2007/08938389125101462 2008/09908418123101459 2009/10905422124101461 2010/11892432125101459 2011/12889435123101457 2012/13880443121101454 2013/14878443121101452 2014/1579737710891291 2015/1679337010981280

Взаємодія влади з громадськістю Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти

У 1985 року було утворено «Раду директорів музичних шкіл Української РСР». В 1990-ті роки Рада директорів брала участь у розробці «Положення про школу мистецтв системи Міністерства культури СРСР», організувала перші курси навчання керівників шкіл естетичного виховання України (на базі ДМШ № 35 м. Києва). У 1992 року Раді директорів вдалося відстояти включення системи естетичного виховання дітей у законодавче поле Українидив. звернення до Верховної Ради у газеті «Хрещатик» від 3 лютого 1992 р.. Починаючи з цього моменту Радою директорів ведеться постійна боротьба за недопущення переведення шкіл естетичного виховання на госпрозрахунок.

В сучасній Україні цей орган тривалий час функціонував як дорадчий орган при Міністерстві культури України під назвою «Всеукраїнська рада директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів)». Положення цього органу затверджувалося міністерством у 2006 році (міністр культури — І. Ліховий), потім у 2012 роках (міністр культури — М. А. Кулиняк)http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-vseukrayinsku-radu-direkt-doc104500.html Наказ від 29 лютого 2012 року N 160. З 2003 року Раду очолював О. Г. Шаліт, заслужений працівник культури України, директор київської ДМШ № 35.

Натомість 2016 року міністр культури Є.Нищук скасував попередні накази, оголосивши таким чином про невизнання міністерством культури Всеукраїнської ради директорів. З цього приводу у відкритому листі керівників мистецьких шкіл зазначалось:

У 2018 зі змінами в законодавстві України, що впроваджують термін «мистецька школа» - Рада змінила назву на сучасну - Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти. 19 червня 2019 року Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти була зареєстрована у Міністерстві юстиції і має номер 1501583 у реєстрі громадських об'єднаньдив. реєстр .

Реформа 2018-2019 років

У 2017 році Міністерство культури виступило з пропозицією реформи Початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, що передбачає: зміну офіційної назви на «мистецькі школи»; перехід з навчальних планів на освітні програми; поділ учнів на тих, що отримують «формальну освіту» (необхідну для продовження навчання або роботи за професією) і «неформальну» (що не передбачає продовження професійної освіти).

Відповіддю на цю пропозицію стали листи від обласних рад директорів та окремих директорів шкіл естетичного вихованняДив. скани та витяги листів на сторінці Питання реформи початкової мистецької освіти блогу Громадської ради при Міністерстві культури України, в яких говорилося про такі недоліки: значні затрати ресурсів на переоформлення документації закладів; суттєве скорочення кількості годин на вивчення спеціальних дисциплін та педагогічного навантаження; як наслідок — падіння якості початкової мистецької освіти в цілому, фактичне прирівнення до центрів дитячої творчості.

Звернення до міністра культури Є. Нищука із проханням «не допустити проведення „реформи заради реформи“, дослухатися до думки більшості керівників і педагогічних колективів шкіл естетичного виховання» було надіслано і від імені Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання, а також від імені керівників мистецьких навчальних закладів, що очолюють цю та інші представницькі ради директорів

Накази Міністра культури, що передбачали зміну порядку атестації викладачів та зміни освітніх програм стали предметом петиції до Уряду «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти»

Вплив російсько-української війни 108 закладів мистецької освіти були зруйновані або пошкоджені станом на 25 квітня 2023 року згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України. Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській Луганській та Запорізькій областях.

Примітки

Посилання Всеукраїнська рада директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України