Сере́дній Андама́н (), або Сере́дньо-Андама́нський о́стрів — острів у складі Андаманських островів. Розташований у центрі острівної групи Великий Андаман, між Бенгалською затокою і Андаманським морем. Належить до району Північний і Середній Андаман, складової індійської союзної території Андаманські і Нікобарські острови. Площа — 1523 км2; довжина — 70 км, ширина — 28 км. Протяжність берегової лінії — 272 км. Найвища точка — 512 м. (гора Діаволо). Населення — 55632 особи (2011); густота населення — 36,5 осіб / км2. Батьківщина мисливців-збирачів джаравів. Основні мови — гінді, андаманські мови, джаравська. Постраждав від землетрусу в Індійському океані 2004 року.
Маючи площу понад 1500 км², Середній Андаман є найбільшим островом не лише в архіпелазі, а й в усій Індії. Попри свої масштаби, Середній Андаман залишається однією з найменш досліджених, найзагадковіших і біологічно найбагатших точок нашої планети. Це місце, де реліктові дощові ліси зустрічаються з білими кораловими пляжами, а прадавні людські культури намагаються вижити під тиском глобалізованого XXI століття.
Природа
З геологічного погляду Андаманські острови це вершини величезного підводного гірського хребта Аракан-Йома, який тягнеться від західної М'янми аж до індонезійського острова Суматра. Середній Андаман розташований на межі двох літосферних плит: Індостанської та Бірманської. Процес субдукції (насування однієї плити на іншу) призвів до того, що морське дно буквально зім'ялося в складки і піднялося над водою.
Оскільки острів лежить у зоні високої сейсмічної активності, він регулярно відчуває «дихання» Землі. Неподалік, на сусідніх островах Наркондам і Барен, розташовані єдині в Південній Азії активні вулкани. Це безпосередньо впливає на гідротермальну активність самого Середнього Андаману, про що свідчать унікальні грязьові вулкани в районі Рангат.
Через таке бурхливе минуле рельєф Середнього Андаману є переважно горбистим та хвилястим. Тут немає екстремальних піків, але центральна частина покрита густими хребтами, що плавно спускаються до узбережжя. Місцеві ґрунти — це здебільшого багаті на мінерали алювіальні відкладення та карстові червоточини, які в умовах тропічного клімату стали ідеальним субстратом для буйної рослинності.
Клімат
Середній Андаман розташований у зоні вологого тропічного мусонного клімату. Тут немає звичної для помірних широт зміни чотирьох пір року. Життя острова підпорядковане двом головним стихіям: сонцю та зливам. Середня температура варіюється від +23 до +32 °C вдень протягом усього року. Рівень опадів величезний — від 3000 до 3500 мм на рік.
Виражені два сезони — сухий (з січня по квітень) та мусонний (з травня по грудень). Мусони приходять сюди двічі: спочатку південно-західний мусон приносить шторми та зливи влітку, а потім північно-східний мусон «додає» вологи восени. Така колосальна кількість води та стабільне тепло перетворили острів на гігантську природну теплицю.
Рослинний світ
Головне багатство Середнього Андаману — це його первісна природа. Понад 80 % території острова досі вкриті густими, майже непрохідними лісами. Завдяки тривалій ізоляції від материкової Азії тут сформувалася унікальна екосистема, багата на ендемічні види (рослини і тварини, які не зустрічаються більше ніде в світі).
Рослинність острова чітко зонована залежно від близькості до океану: Мангрові ліси. Справжній живий щит острова. Середній Андаман володіє одними з найчистіших та найрозгалуженіших мангрових екосистем у світі (особливо в районі Йєратта). Коріння цих дерев, схоже на ходулі, фільтрує сіль, затримує мул і слугує «дитячим садком» для тисяч видів риб, крабів та молюсків. Вологі вічнозелені ліси. Розташовані в низинах. Головна порода тут — Dipterocarpus, дерева-велетні, що сягають 40—60 м заввишки. Листопадні тропічні ліси. Вкривають пагорби. Саме тут росте знаменитий падук андаманський (Pterocarpus dalbergioides), відомий своєю міцною деревиною насиченого червоного кольору, яку місцеві жителі називають «королівським деревом».
Тваринний світ
Тваринний світ острова не вражає великими хижаками на кшталт тигрів чи левів, але його унікальність в іншому — у дрібних деталях та адаптаціях.
Ключовим елементом екосистеми та головним об'єктом полювання для корінних племен є дика свиня андаманська (Sus scrofa andamanensis). Загадкою для біологів досі є дрібні ендемічні ссавці, зокрема маскарена андаманська. Острів є домівкою для ендемічного андаманського дятла, андаманського кукурудзяного голуба та унікальна салангана сундайська (Aerodramus fuciphagus). Останні будують свої гнізда виключно зі своєї слини у глибоких вапнякових печерах Баратанга. Ці гнізда є основою для знаменитого азійського делікатесу — «супу з пташиних гнізд».
В акваторії острова трапляються рідкісні морські корови (дюгоні), які пасуться на підводних морських луках, а також шкірясті черепахи, що відкладають яйця на безлюдних пляжах острова Катберт-Бей.
Туристичні об'єкти
Оскільки Середній Андаман розташований далеко від стандартних туристичних маршрутів, тут немає великих курортів чи п'ятизіркових готелів. Натомість острів є раєм для екотуристів, біологів та геологів. Головними природними локаціями Середнього Андаману є Рангат (Центр екотуризму, пляж Амкундж), острів Катберт-Бей (резерват морських черепах), Баратанг (вапнякові печери та грязьові вулкани) та мангрові доріжки Йєратта (Науково-освітній центр).Andaman Tourism - Official Website
Грязьові вулкани Баратанга. На південному кордоні Середнього Андаману, поблизу острова Баратанг, розташоване рідкісне геологічне явище — грязьові вулкани. На відміну від звичайних вулканів, вони вивергають не розплавлену лаву, а суміш глин, води та газів (переважно метану). Це відбувається через високий тиск підземних газів, які виштовхують напіврідкі породи через тріщини в земній корі. Науковці використовують ці мікро-виверження для аналізу хімічного складу глибоких шарів літосфери.
Вапнякові печери. Протягом мільйонів років підземні води, насичені вуглекислотою, вимивали химерні лабіринти у вапнякових відкладах острова. Наразі туристи та спелеологи у печерах можуть побачити гігантські сталактити та сталагміти, які ростуть назустріч один одному, створюючи сюрреалістичні природні колонади.
Черепашачий резерват Катберт-Бей. Пляж Катберт-Бей — це зона особливої екологічної уваги. Щороку, взимку, тисячі морських черепах (зокрема, рідкісні морські черепахи Рідлі та зелені черепахи) припливають сюди з відкритих вод Індійського океану, щоб відкласти яйця у теплий пісок. Департамент лісів Андаманських островів утримує тут спеціальні інкубатори, захищаючи гнізда від диких свиней та собак, а волонтери допомагають новонародженим черепашкам безпечно дістатися води.
Проблеми й перспективи
Середній Андаман стоїть на роздоріжжі. З одного боку, інтенсивний розвиток Індії вимагає інтеграції острова в глобальну економіку. З іншого — будь-яке необережне втручання може знищити екосистему, яка формувалася мільйони років.
Екологічними загрозами єMinistry of Environment, Forest and Climate Change of India: Зміна клімату та підйом рівня океану. Для острівних екосистем це основна загроза. Підвищення температури води призводить до знебарвлення та загибелі коралових рифів, які оточують острів і захищають його від ерозії. Браконьєрство. Нелегальний вилов риби, крабів та збір гнізд саланган залишається серйозною проблемою, попри суворий контроль морської поліції. Пластикове забруднення. Навіть на безлюдні пляжі Середнього Андаману океанічні течії щодня викидають тонни пластикового сміття з усього світу.
Вчені та екологи давно наполягають на тому, що Середній Андаман повинен розвиватися виключно за моделлю «low-impact» (низького впливу). Будівництво великих промислових об'єктів тут заборонено. Майбутнє острова бачать у розвитку вуглецево-нейтрального наукового туризму, де мандрівники платять за можливість побачити дику природу в її первісному стані, фінансуючи цим роботу природоохоронних територій та підтримку корінних громад.
Примітки
Література
Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Апродов В. А. Природа мира. Вулканы. — М. : Мысль, 1983. — 368 с. Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Природа мира. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. Вальтер Г. Растительность Земного шара. Эколого-физиологическая характеристика / Пер. с нем. под ред. П. Б. Виппер. — Т. 1. Тропические и субтропические зоны. — М. : Прогресс, 1968. — 551 с. Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8 Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2009. — Т. 1. Азія. — 288 с. — ISBN 978-966-580-281-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 </div>
Посилання
Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021 Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2023 District Census Handbook — Andaman & Nicobar Islands Andaman and Nicobar Administration Andaman and Nicobar Administration Official Website Andaman Nicobar Environment Team (ANET) Andaman Tourism - Official Website Anthropological Survey of India (ASI) Cellular Jail Tourism Portal Ministry of Environment, Forest and Climate Change of India Survival International: The Jarawa </div>