Континента́льне підні́жжя (материкове підніжжя), (; ; ) — зовнішня частина континентальної околиці, що розташована між континентальним схилом і абісальними улоговинами ложа океану.
Являє собою положисто нахилений у бік океану акумулятивний шлейф, що утворився внаслідок накопичення уламкового матеріалу при розмиві континенту.
Континентальне підніжжя поступово занурюється від континентального схилу до океану з глиб. 2,5—3 км до 5—5,5 км. Ширина його 200—300 км.
Потужність осадів на континентальному підніжжі — 2—5 км і більше.
Література
Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с. (с. 263—264)