Гай Фа́бій Дорсуо́н Ліци́н (; ? — 273 до н. е.) — політичний, військовий і державний діяч Римської республіки, консул 273 рік до н. е.
Біографічні відомості Походив з роду Фабіїв. Про нього збереглося мало відомостей, вважають, що він був онуком Марка Фабія Дорсуона, консула 345 року до н. е.
Відомо, що його було обрано консулом у 273 році до н. е. разом із Гаєм Клавдієм Каніною. Головними подіями їхньої каденції стали прибуття посольства єгипетського царя Птолемея II Філадельфа, з яким було укладено угоду про дружбу, і утворення нових колоній: Коса на півночі Етрурії й Пестуму в Луканії. Гай Фабій помер у рік свого консульства.
Джерела Friedrich Münzer: Fabius 70). // Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft. Band VI 2, Stuttgart 1907, Sp. 1769. Cassiodor, Chronik; Velleius Paterculus 1, 14, 7; Eutropius 2, 15; u. a.; zu den Amtsinhabern und den Ereignissen dieses Jahres vergleiche: T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Band 1: 509 B.C. — 100 B.C. Case Western Reserve University Press, Cleveland, Ohio 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Band 15, Teil 1), S. 196f. William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.1 p. 1069 n.3 Velleio Patercolo, Historiae romanae ad M. Vinicium libri duo, I, 14 Eutropio, Breviarium ab Urbe condita, II, 15
Посилання Biographia brevis in pagina Theodisca imperiumromanum.com