Ву́лиця О́гієнка — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Листопадового чину та Городоцьку. Прилучається вулиця Щепкіна.

Назва 1855 — 1871 роки — Красіцького. 1871 — 1942 роки — Красіцькіх. травень 1942 — липень 1944 років — на часі німецької окупації Львова — Герренштрассе. липень 1944 — 1945 років — повернена передвоєнна назва — Красіцьких. 1945 — 1991 роки — Куйбишева, на честь радянського партійного діяча Валеріана Куйбишева. від 1991 року — сучасна назва, вулиця Огієнка, на честь українського вченого, громадського та церковного діяча, митрополита Івана Огієнка.

Забудова В забудові вулиці Огієнка присутні класицизм, сецесія, історизм, радянський конструктивізм. Більшість будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення.

№ 1 — одноповерховий будинок, збудований у XIX столітті. До 1921 року власником будинку був польський граф, колишній міністр закордонних справ Австро-Угорщини, доктор права граф Аґенор Ґолуховський — син намісника Королівства Галичини та Володимирії Аґенора ҐолуховськогоSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 203.. У міжвоєнний період в будинку працювало ательє дамських капелюхів Ґольдшміда. Нині будинок належить клінічній лікарні «Львівської залізниці». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1311-м.

№ 3 — поліклінічне відділення клінічної лікарні Львівської залізниці.

№ 4 — п'ятиповерховий житловий будинок, зведений у 1960-х роках за проєктом архітектора Романа Сивенького. В одному з приміщень у партері будинку за радянських часів працював театральний магазин.

№ 5 — наприкінці XIX століття в будинку містився склад готових дзвонів та інших литих виробів фірми «Зиґмунт Мозер і Син»Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa… — S. 29, 82.. До побудови будівлі дирекції австрійської державної залізниці на сучасній вулиці Гоголя, 1 у 1912—1913 роках, на початку XX століття дирекція перебувала в будинку на сучасній вулиці Огієнка, 5 (тодішній — Красіцькіх)Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 44.. Тут містилися секція львівських інженерів, спілка працівниківSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 77, 78. та інші структурні підрозділи дирекції. Також мешкали інспектор залізниці та королівський радник Єжи ҐуттманнSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 213. і на той час керівник дирекції та королівський радник Станіслав РибицькийSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 410.. У міжвоєнний період тут діяло представництво ліги сприяння туризмуIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.. У 1940-х—1950-х роках — Залізнична поліклініка, нині тут розташований один з корпусів клінічної лікарні Львівської залізниці.

№ 6 — наприкінці XIX століття в будинку мешкав будівничий Віктор ШрьодльKleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa… — S. 10.. На початку XX століття власницею будинку була Емілія СтрохSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 456.. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1310-м.

№ 7 — на початку XX століття власником будинку був Адольф БаронSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 395.. В будинку діяли польське академічне товариство «Огніско» та єврейське товариство «Бар Кохва»Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — dodatek. — S. III., редакція часопису «Ґазета Звйонзкова» (редактор Влодзімєж Гостинський), мешкали антиквар Теофіл Боровіч, театральний актор Леон РеґенськийSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 395, 627, 640.. Від радянських часів в будинку міститься клінічна лікарня Львівської залізниці. До складу клінічної лікарні входять: багатопрофільний стаціонар на 515 ліжок з цілодобовим наданням планової та ургентної медичної допомоги, поліклінічні відділення для дорослих і дітей, Міждорожній консультативно-діагностичний центр, Міждорожні центри здоров'я жінки, ендохірургії та урології. На базі лікувального закладу розгорнуто чотири кафедри Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб і сестринської справи, філія кафедри загальної хірургії, філія кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти, філія кафедри урології факультету післядипломної освіти.

№ 8 — житловий будинок, в якому на початку XX століття мешкав адвокат Альберт Самюелі, постачальник шпал для залізниці Шимон УлямSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 413, 485., а також містилася торгова аґенція Симона ФельдеґенаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 535.. Нині тут розташований магазин західноукраїнської мережі супермаркетів роздрібної торгівлі «Свій Маркет».

№ 9 — житловий будинок, в якому на початку XX століття мешкав адвокат, доктор права Леон БалабанKsięga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 16., працювала торгова аґенція Германа Люфта, містилася редакція єврейського часопису «Схід» та пральня Клари МельцерSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 331, 628., мешкав директор кредитної спілки Емануель ВайсманнSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 497..

№ 10 — в партері будинку у міжвоєнний період містилася єврейська книгарня «Бет-Ізраель» Ізраеля Бета. Нині у цьому приміщенні міститься аптечна крамниця мережі аптек «D.S.».

№ 12 — за Польщі в будинку містилася філія жіночої народної школи імені Тадеуша Чацького, директором якої на той час був Кароль ВінніцькийSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 88, 503.. За радянських часів в будинку містилося бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» Львівського обкому ЛКСМУ. Нині в будинку діє хостел.

№ 13 — житловий будинок, у якому за Польщі містилося фотоательє Панцера.

№ 14 — на початку XX століття в партері будинку працювала крамниця трикотажних виробів «Бит»Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 656b., нині — центр ультразвукової діагностики «Ультрамед».

№ 15 — на початку XX століття власником будинку був Вацлав ТомашевськийSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 478.. В будинку працювала кондитерська Матеуша МарцисякаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 323., а також містилася школа каліграфії С. НусдорфаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 649..

№ 16 — на початку XX століття власниками будинку були Ісаак Блюменґартен та Ісаак ВекслерSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 132, 494.. В будинку працювали друкарня Станіслава Марцисяка, їдальня Міхала Драбіка та продаж (фабричний склад) хірургічного інструменту Норберта БеренґаутаSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 555, 574..

№ 18, 18а — кам'яниці збудовані на початку XX століття фірмою Міхала Уляма і Зигмунта Кендзерського). Скульптурне оздоблення будинків приписується Францішку Томашу Бєрнату. В будинку № 18 за Польщі містилася приватна єврейська гімназія № 12, а за радянських часів — сектор прийому іноземних туристів та гідів-перекладачів. Нині тут містяться дитячі клуби Галицького району міста Львова — гурток англійської мови «English house», танцювальний гурток «Веселка» та гурток рукоділля і музичної творчості «Мажоретки», а також львівський клуб аргентинського танго «Milonguero» та офіс культурно-просвітницької організації «Альянс Франсез». В будинку № 18-А до початку війни містився гуртожиток приватної єврейської гімназії № 12 та готель «Еліт», у 1940-х—1950-х роках — середня школа № 30 міського відділу народної освіти та школа робітничої молоді № 13, нині тут Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Кам'яниці внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1311-м.

№ 20 — чотириповерховий житловий будинок, власником якого на початку XX століття був Самюель ҐіршSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 225., мешкали оперний співак Мар'ян ЛеонтовичSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 302., ресторатор Натан Мьонти і фотограф Марек МьонтиSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 346., перукар Джетті СейдлерSkorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 567.. В партері будинку за польських часів працювала аптека К. АуґестернаIlustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21. та магазин меблів Тененбаума.

Меморіали, пам'ятники У межах вшанування 100-ліття з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки, 1 листопада 2018 року, на розі вулиць Листопадового чину та Огієнка відкрили пам'ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки та Української Галицької Армії.

Примітки

Джерела

Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — 60 s. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s.

Посилання