Регулятор (, , ) –
1) Речовина або поле фізичне, що змінює характеристики середовища.
2) Пристрій, який змінює або стабілізує вихідну величину об'єкта регулювання за заданим законом регулювання.
Класифікація регуляторів-пристроїв За законом регулювання, який реалізує регулятор у автоматизованих системах керування виділяють пропорційні (П), інтеґрувальні (І), пропорційно-інтеґрувальні (ПІ), пропорційно-диференціюючі (ПД), пропорційно-інтеґрувально-диференціюючі (ПІД) регулятори.
За способом дії виділяють регулятори прямої і непрямої дії. Регулювальний орган регулятора прямої дії переміщується за рахунок зміни вихідного параметра без підведення додаткової енергії. При цьому давач і виконавчий механізм конструктивно поєднані. На практиці ширше використовуються регулятори непрямої дії.
За видом енергії, яка приводить їх у дію, вони поділяються на: електричні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані.
За алгоритмом дії розрізняють релейні, неперервні та імпульсні регулятори.
Виділяють також екстремальні та стабілізуючі регулятори.
За конструктивним виконанням регулятори бувають апаратні, приладні, агрегатні та модульні. Регулятор апаратного типу — це пристрій, який працює у комплекті з первинним вимірювальним перетворювачем. Регулятори приладного типу отримають сигнал від вторинного перетворювача, на який поступає сигнал від первинного вимірювального перетворювача. Регулятори агрегатного типу побудовані із окремих блоків: вимірювального, підсилювального, задавального тощо. Автоматичні регулятори модульного типу складаються із окремих елементів, які виконують найпростіші операції.
Див. також Регулятор витрати Регулятор освітленості Регулятор паровоза Регулятор середовища Регулятор тиску Автоматичний регулятор Відцентровий регулятор Автоматизація Задавач Елемент порівняння Регулюючий орган Виконавчий механізм Датчик
Література
Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.