Ло́ренс Ко́льберг (25 жовтня 1927, Нью-Йорк — 19 січня 1987, Вінтроп) — американський психолог, створив теорію морального розвитку особистості.

Життєпис

Народився у сім'ї середнього матеріального достатку. Лорі в дитинстві був активною і допитливою дитиною. Твір Ф. М. Достоєвського «Брати Карамазови» вплинув на світогляд та життєві ціннісні орієнтири Л. Кольберга. Після закінчення школи він подався у матроси на європейське вантажне судно, на якому євреї-біженці могли дістатися до Палестини (нині Ізраїль). Саме цей період життя був переломним для Л. Кольберга, який все частіше замислювався над ідеями добра і зла.

Проблемою пошуку справедливості Лоренс Кольберг переймався все життя. Повернувшись до Америки він блискуче закінчує Чиказький університет, у 1949 р. отримує ступінь бакалавра. У 1958 році захищає докторську дисертацію. З 1959 по 1961 рр. працює професором у Єльському університеті, з 1962 по 1968 рр. очолює кафедру психології у Чиказькому університеті. Теорія морального розвитку є авторитетною та значущою у психології та педагогіці виховання, набуває популярності у всьому науковому товаристві. Л.Кольберг постійно подорожує по всьому світові, проводить наукові дослідження серед дітей та підлітків, у єврейських самокерованих поселеннях (кібуцах), жіночих тюрмах тощо. На основі відповідей (моральних суджень) піддослідних, після того, як вони прослухали історію з моральною дилемою (Дилема Хайнца) Л.Кольберг відпрацьовує теорію морального розвитку особистості, яку постійно доповнює новими результатами експериментів. Так, під час однієї з подорожей (1971 р.) він заражається небезпечною інфекцією, і все подальше життя страждає від постійних болів.

У період найвищої популярності, 19 січня 1987 р. помирає, здійснивши самогубство.

Теорія морального розвитку особистості Шість стадій морального розвитку за Л.Кольбергом мають 3 послідовні рівні: доконвенційний (доморальний), конвенційний (моральний) та постконвенційний (індивідуально-усвідомлених моральних принципів). Основа його ідеї полягає в тому, що у процесі інтелектуального розвитку особистості відбувається зміна її моральних суджень. +Критерії      порівняння

СтадіїМотиви поведінки (потреби особистості)Когнитивні настановлення, мовленнєві конструкціїХарактеристика поведінкових проявівРівень 1. Доконвенційна мораль1 стадіяУникнення покаранняОрієнтація на покарання. «Я дотримуюсь правил — я уникаю покарань!», «Це можна або не можна!»Дитина слухняна, намагається підкоритися2 стадіяЗадоволення власних інтересів, отримання винагородиВ залежності від ситуації, але домінування індивідуалізму. «Що я з того буду мати?», «Ти мені — я тобі!»У взаємодії з іншими враховуються їх думки, але дитина зацікавлена в отриманні власної вигоди (винагороди)Рівень 2. Конвенційна мораль3 стадіяСтворення сприятливих стосунків, задоволення від позитивної оцінки значущого оточення«Головне — справити приємне враження на близьких». «Я гарна дитина!»Уникнення критики з боку авторитетного оточення та значущих людей у середовищі4 стадіяПовага до влади. Необхідність в існуванні законів, фіксованих правил для встановлення порядку у суспільстві.«Завдяки прийнятим у суспільстві законам, я зможу відстояти і свої права!»Відчуття морального обов'язку та обов'язкове дотримання суспільного ладуРівень 3. Постконвенційна мораль5 стадіяВибір на користь думок, позицій, принципів більшості.При необхідності, закон можна змінювати. «Закон — це контракт, а не жорстка вказівка, тому, що закон створюють самі люди».Встановлення правил для блага більшості, орієнтація поведінки на справедливість й демократичні цінності людства.6 стадіяУникнення самоосуду, відчуття власної гідності.Власне сформоване стабільне сприймання справедливості. «Мораль — філософське, абстрактне уявлення». «В мене власний моральний кодекс: вищій закон — справедливість!»Керується «універсальною етикою». Може вступати у протиріччя із прийнятими у суспільстві правилами та законами.

Критика теорії морального розвитку особистості Теорія Л.Кольберга є самостійним оригінальним та значущим для психології та педагогіки дослідженням, але деякі науковці звертали увагу на те, що людина може говорити одне, а в реальному житті поводитися зовсім по-іншому: когніції та поведінка не завжди збігаються. І все ж таки, це зауваження не знижує якості та впливовості даного наукового дослідження.

Примітки