Ла́нівці — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій були підпорядковані села Козаччина й Тулин.
Населення — 1169 осіб (2001).
Географія Село розташоване в південно-західній частині України, на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересин. Через село проходить автошлях територіального значення .
Історія Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.
Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.
В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.
Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.
З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.
В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.
У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда"ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17, однак його проект не дістав офіційного затвердження.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської областіУказ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР». З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського районуУказ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області».
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громадиПерша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р..
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська116899.91%російська10.09%Усього1169100%
Релігія церква святого архистратига Михаїла (1802, мурована, УГКЦ), церква святого архистратига Михаїла (ПЦУ).
Пам'ятники Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Етнографія
У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.
Відомі люди Народилися громадський діяч А. Бурлака, різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський, освітній діяч, меценат Т. Гошко, автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран, військовик І. Сирота.
Працювали Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.
Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич. Галерея
Див. також Поділля Подоляни Подільський говір
Примітки
Джерела Мельничук Б., Уніят В. Ланівці / . — S. 585–586.