Миха́лків — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півдні району. До 2015 підпорядковане Устянській сільраді.
Населення — 247 осіб (2001).
Село Михалків відоме золотим скарбом, виявленим частинами у 1878–1897 роках. Він складається з двох діадем, кількох тисяч намистин та «крилатих» пронизок, золотих чаш, зооморфних і лучкових фібул, блях, гривень, браслетів, чотирьох золотих зливків довжиною 20 см. Загальна вага золотих речей становила близько 7 кг. Вітчизняна археологічна наука відзначає, що за кількістю речей, рівнем виконання і цінністю Михалківський скарб не має собі рівних у всьому Карпато-Дунайському басейні.
Географія
Село розташоване на відстані 378 км від Києва, 109 км — від обласного центру міста Тернополя та 19 км від міста Борщів.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Михалків розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Мікротопоніми
Місцевості села та околиць:
урочище Крем'яна; урочище Поле Пилипчанське; Золота гора — називається так, тому що там був знайдений Михалківський скарб.
Історія
Археологічні знахідки
Поблизу Михалкова виявлено археологічні пам'ятки середнього та пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської культури, ранньої залізної доби та давньоруської культури.
Пам'ятка Михалків І розташована в урочищі Крем'янка — поряд із окремими виробами мустьєрської добиСитник О. Середньопалеолітичні пам'ятки Борщівщини // Літопис Борщівщини. — 1992. — Випуск перший. — С. 15 зустрічаються злегка патиновані кремені мікролітичної техніки виробництва, які можуть датуватись мезолітичним часомСитник Олександр. Нові пам'ятки мезоліту Західного Поділля / О. Ситник // Археологічні дослідження Львівського університету . — 2009 . — Вип.12 . — С. 131.. Багатошарова пам'ятка Михалків ІІ — розташована на привершинному схилі лівого берега Нічлави, поблизу ґрунтового шляху, що розмежовує землі сіл Михалків і Пилипче, в урочищі Поле Пилипчанське. Поряд з масивними кременями архаїчного вигляду зустрічаються крем'яні вироби пізньопалеолітичного часу і кераміка ранньої залізної доби.
Польський період
Перша писемна згадка — 1439.
Австрійський період
У 1878 та 1897 роках поблизу Михалкова виявлено золоті скарби (див. Михалківський скарб).
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.
Період Незалежності
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська247100%
Пам'ятки
Є церква святого Миколая (1772), капличка (2004).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (2003).
Соціальна сфера
Працюють клуб, ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди Народилися Марія Адамовська (1890–1968) — літераторка, громадська діячка в Канаді; Роман Ільницький (1915–2000) — журналіст, громадсько-політичний діяч у США; Анна Пруська (1895–1947) — літераторка, громадська діячка в Канаді; Леонтій Скибіцький (1895–1992) — археолог-аматор, краєзнавець.
Пов'язані із селом Археологічні дослідження проводили Карел Гадачек і В. Пшибиславський.
Світлини
Див. також Поділля Подоляни Подільський говір
Примітки
Джерела
Посилання Михалківські скарби