Золот́е століття науќової фант́астики () — період, що приблизно охоплює проміжок з кінця 30-х років і до 50-х років XX століття, коли жанр наукової фантастики стає дуже популярним в англомовних країнах, коли було вперше видано багато класичних творів жанру. В історії наукової фантастики Золотий Вік йде після епохи космічної опери pulp-журналів 1920—1930-х років і передує новій хвилі наукової фантастики. За словами автора та історика фантастики Адама Робертса, «Золоте століття піднесло особливий стиль написання: міцна наукова фантастика, лінійне оповідання, героїчне розв'язання проблем, протидія загрозам з космічної опери»Roberts, Adam «The History of Science Fiction», New York: Palgrave Macmillan, 2006. ISBN 0-333-97022-5 .
Від Гернсбека до Кемпбелла Найбільший вплив на виникнення Золотого століття надав Джон В. Кемпбелл-молодший, що став легендою в жанрі як редактор і видавець багатьох журналів наукової фантастики, в тому числі «Astounding Science Fiction». Під редакцією Кемпбелла в науковій фантастиці стало більше реалізму і психологічної глибини в характерах персонажів, ніж до цього було в «супернаукову» епоху Гернсбека. Авторський фокус змістився від механізму до людини, що використовує цей механізм. Більшість фанів вважають, що Золоте століття почався близько 1938—1939; в липні 1939 рік вийшов номер «Astounding Science Fiction», що містить перші опубліковані розповіді Айзека Азімова й Альфреда ван Вогта, і цю дату часто наводять як точну дату початку Золотого віку.
Розвиток жанру Багато штампів і загальних фраз наукової фантастики виникли в епоху Золотого століття. Завдяки роботам Едварда Елмера Сміта космічна опера вийшла на новий рівень. Айзек Азімов в оповіданні «Брехун!» 1941 вперше вивів свої знамениті три закони робототехніки та заклав основу космооперної франшизи «Фундація». Однією із загальних рис Золотого століття: впровадження технічних винаходів і відчуття дива у читачів, прикладом може служити розповідь Азімова «Прихід ночі», коли цивілізація на планеті була зруйнована за одну ніч у результаті неординарного космічного катаклізму. Романи 50-х від Роберта Гайнлайна, як-от «Лялькарі», «Подвійна зірка», «Зоряні піхотинці», явно виражають лібертаріанську ідеологію, яка в той час була широко представлена в жанрі.
У Золотому столітті в фантастиці знову з'являються теми релігії і духовності, які були центральними в старій фантастиці до епохи космоопери, але придушувалися Хьюго Гернсбек як невідповідні його поданням про «науковості». Серед найвідоміших творів цього типу: «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері, «Кінець дитинства» Артура Кларка, «Справа совісті» Джеймса Бліша і «Кантата за Лейбовіцем» Волтера Міллера.
Культурне значення Як явище, яке вплинуло на дуже багатьох підлітків під час Другої світової війни і наступної за нею холодної війни, Золотий вік наукової фантастики залишив значний слід у суспільстві. Початок золотого століття збіглося з першим конвентом Worldcon в 1939 р. і відтоді наукова фантастика знайшла значну суспільну силу, особливо для її найактивніших фанів. Жанр, особливо в період свого розквіту, надавав помітний, хоч і дещо непрямий вплив на військових лідерів, інформаційні технології, Голлівуду на саму науку (особливо біотехнологію і фармацевтику).
Варто зазначити, що багато батьків у той час часто сприймали наукову фантастику з відтінком жаху і проявляли нетерпимість до неї, зазвичай викликану колоритними ілюстраціями на обкладинках pulp-журналів. Стереотип на обкладинках таких журналів — жінка в бронебікіні під владою окастого монстра.
Найпомітніші автори «Золотої епохи фантастики» Ряд дуже впливових авторів наукової фантастики почали свою діяльність у Золотому столітті, в тому числі:
Айзек Азімов Філіп К. Дік Пол Андерсон
Альфред Бестер Джеймс Бліш Роберт Блох Фредерік Браун Рей Бредбері Лі Брекетт Менлі Вейд Веллмен Джек Венс Джек Вільямсон Джон Віндем Альфред ван Вогт Дональд Воллгайм
Л. Рон Габбард Роберт Гайнлайн Гаррі Гаррісон Едмонд Гемілтон Джеймс Ґанн
Лестер дель Рей
Лайон Спрег де Кемп
Генрі Каттнер
Артур Кларк Джон Кемпбелл-молодший Хол Клемент
Стентон А. Кобленц
Сиріл М. Корнблас Джон Крістофер Фріц Лайбер Маррі Лайнстер
Френк Белнеп Лонг Енн Маккефрі Кетрін Маклін Джудіт Мерріл Волтер Міллер-молодший Кетрін Л. Мур Деймон Найт Андре Нортон Браєн Олдіс
Фредерик Пол Ерік Френк Рассел Росс Роклін
Кліффорд Сімак
Е. Е. «Док» Сміт Теодор Стерджон Вілсон Такер Вільям Тенн Філіп Хосе Фармер Чарльз Л. Харнесс Бертрам Чендлер Роберт Шеклі
Кінець Золотого століття Якщо початок Золотого століття можна досить точно вказати, то визначити його кінець складніше, але можна виділити кілька факторів, що змінили обличчя жанру в період із середини до кінця 50-х років. Можливо, найважливішим тут є скорочення ринку, що проявилося в закритті десятків великих науково-фантастичних журналів протягом п'яти років. Водночас зменшилася частка наукової фантастики на телебаченні й радіо, до 1955 ріку припинена зйомка багатьох телесеріалів. Наукова фантастика процвітала в коміксах початку 50-х, але створення (незалежного органу саморегулювання змісту коміксів у США) серйозно впливає на жанр, призводить до припинення публікацій деяких коміксів.
Таким чином, друга половина 50-х років ознаменувалася зниженням конкурентоспроможності наукової фантастики. Водночас технічний прогрес, кульмінацією якого став запуск Супутника-1 в жовтні 1957 року, зменшує розрив між реальним світом і світом фантастики, змушує авторів бути сміливішими у своїй творчості заради того, щоб їхні твори були актуальними. З'являються нові жанри наукової фантастики, які зосереджені не стільки на досягнення людей у космічних кораблях і лабораторіях, скільки на те, як ці досягнення змінять людство.
Примітки
Посилання Світ фантастики: Міцна наукова фантастика Золотий вік в Енциклопедії наукової фантастики