Костел святого Станіслава єпископа-мученика — втрачена культова споруда в селі (колишньому містечку) Журів Рогатинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія

До 1568 року в Журові було засновано римо-католицьку парафію та закладено костел святого Станіслава, єпископа-мученика. Парафія належала до Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви.

У 1598 році дерев'яний костел у Журові став відомим через євхаристійне чудо, що трапилося під час Богослужіння. Відтоді люди з навколишніх сіл стали часто сюди навідуватися.

Після пожежі 1621 року костел відновили коштом Миколи Даниловича: було збудовано мурований храм, посвячений Богородиці Журівській. Упродовж XVII—XVIII століть споруда кілька разів потерпала від пожеж і перебудовувалася, поєднуючи риси готики та ренесансу. У 1885 році костел знову згорів, однак ікону Богородиці вдалося винести з храму.

Після відбудови костел до 1935 року виконував функцію місцевого санктуарію Богородиці Журівської та був місцем паломництва римо-католиків, греко-католиків і православних. Микола Данилович оздобив образ Богородиці срібними ризами та коронами. Ікону також прикрашали вотивними дарами; у джерелах згадується 213 таких вотів.

У польській публікації 1925 року згадувалися випадки, які пов'язували із заступництвом образу Богородиці Журівської. Зокрема, було описано історію Мар'яни Дашкевичової, яка принесла до костелу важкохвору дитину. За повідомленням джерела, місцевий римо-католицький священник Вінцент Бонковський порадив їй молитися перед головним вівтарем, після чого стан дитини нібито покращився.

Напередодні Першої світової війни при костелі заснували згромадження сестер-домініканок. У 1938 році до згромадження належали три черниці.

У костелі було два вівтарі, один із яких використовували для богослужінь греко-католиків після того, як місцева церква постраждала від пожежі. Журів був багатоетнічним і поліконфесійним містечком, у якому проживали поляки, українці (русини) та євреї.

За радянської влади Журівський костел було зруйновано, його майно втрачено, а поховання місцевих магнатів-фундаторів костелу, зокрема Констанції Данилович, відомої в місцевій традиції як «біла пані», у крипті храму було пошкоджено.

Цеглу зі зруйнованої споруди використали для ремонту місцевих доріг.

Примітки

Джерела

Petrus J. Kościół parafialny P. W. Stanisława Biskupa i Męczennika w Żurowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2002. — Т. 10. — S. 393—399. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-2-0. Матеріали про історію Журова