Сеута () — іспанське автономне місто (іспанський ексклав) на північному узбережжі Африки. З усіх боків оточене територією Марокко (окрім північної частини, яка омивається водами Середземного моря). Відтак, це місто може мати й іншу характеристику — власне, марокканський анклав (або напіванклав). На початку VIII ст. завойоване мусульманами. 1415 року захоплене португальцями. Відтоді до 1640 року перебувало у складі Португальського королівства. У ході Реставраційної війни відмовилося визнавати владу нового португальського короля, унаслідок чого залишилося за Іспанією (1668). Головна окраса міста — Сеутський собор. Площа — 19 км². Станом на 2010 рік у Сеуті проживало 75 276 мешканців, здебільшого це іспанці, а також араби, китайці, індуси, євреї тощо. Офіційною мовою автономного міста є іспанська, проте місцеві мешканці послуговуються й арабською.
Назва Абіла (, , Abýla) — антична карфагенська назва, що походить від гори Абінхік Абле (, Abýlē) Апіні () Гептадельфи (, Heptádelphoi, «сім братів»; ) — антична греко-римська назва Птолемей, Географія, IV: І:.5.. Септем (), Септум (), Септон (, Σέπτον), Септа () — римські назви, скорочення від попередньої. Себта (Sebta) — берберська назва, похідна від римської. Сабатан (Sabtan), або Сабтах (سبتة, Sabtah) — арабська назва, похідна від римської. Сеута () — європейська назва.
Географія Сеута розташована в західній частині Північної Африки, на березі Середземного моря, поблизу стратегічно важливої Гібралтарської протоки.
Клімат Місто розташоване в зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 11.5 °С (52.7 °F).
Історія
Античні часи Сеута була заселена здавен, оскільки розташовувалась на перетині важливих морських торгових шляхів. Археологічні знахідки та писемні джерела вказують на те, що першими поселенцями тут були, вочевидь, греки. Вони заклали основу майбутнього міста і дали йому назву Heptá Adélphia (), тобто «межигір'я», «земля семи вершин» чи «семи братів».
319 року до н. е. місто підкорили собі карфагеняни. Після Другої Пунічної війни Сеута отримала нову, вже латинську назву: («сім братів»), а її жителі отримали римське громадянство.
429 року н. е. Сеуту захоплюють вандали, а 534 року місто переходить під протекторат Візантійської імперії як правонаступниці Римської імперії.
Середньовіччя 616 року місто зайняли вестготи, а згодом, 709 року, його захоплюють араби (останні через два роки розпочнуть вторгнення на Піренейський півострів і поступово захоплять майже всю Іспанію).
1415 року мусульманську Сеуту захопили португальці під проводом Жуана І. 1419 року марокканці безупішно намагалися повернути місто. Через півстоліття португальський суверенітет над Сеутою визнали Кастильська Корона і Святий Престол, що відбилося у Алкасоваському (1479) і Тордесіляському (1494) договорах.
За умовами Лісабонського мирного договору (1668) між Португалією та Іспанією визнавалася володінням Іспанії.
У 1694—1727 роках, тобто протягом тридцяти трьох років з невеликою перервою місто перебувало в облозі марокканськими військами, що закінчилося перемогою Іспанії. Під час цієї облоги, що стала найдовшою облогою в історії, Сеута поступово втратила португальські риси, остаточно ставши іспанською — внаслідок виїзду частини старого населення і надсиланню столицею військ для оборони, що мали переважно андалузьке походження.
Новий час
Після оголошення державної незалежності Марокко 1956 року Сеута отримала від Іспанії статус «незалежної території», що підпорядкована безпосередньо іспанському урядові.
Іспанія передала Марокко іспанські володіння в Африці Танжер, Тарфая і територія Іфні, однак залишила собі Сеуту та місто Мелілья. Марокко має територіальні претензії до Іспанії щодо Сеути й офіційно називає цю територію «окупованою Іспанією». З 1995 року Сеута отримує статус автономного міста ().
Згодом у Сеуту починають проникати незаконні мігранти та біженці з Марокко та інших арабських і африканських країн. Аби унеможливити таку незаконну міграцію Іспанія у 1990-х роках була змушена відгородити Сеуту від Марокко прикордонними укріпленнями протяжністю у 8,2 км, названими Сеутською стіною.
5 листопада 2007 Сеуту вперше за останні 80 років відвідав іспанський король Хуан Карлос I та королева Софія, котрих місцеве населення зустріло з піднесенням і радістю. У Марокко ж навпаки — ця подія викликала гостру негативну реакцію, а марокканський уряд назвав цей візит іспанського короля «нестерпною провокацією».
У кінці липня 2026 року до міста . За деякими даними до 50000 осіб, це при населенні міста 80000.В іспанський анклав у Африці могли прорватися понад 40 тисяч мігрантів, УП, 31 липня 2026 Але вже в вечері 31 липня влада Іспанії оголосила, що більшість мігрантів повернулися до Марокко.В Іспанії заявили, що майже всі нелегальні мігранти вже повернулися з Сеути до Марокко, УП, 31 липня 2026
Релігія Центр Кадіської і Сеутської діоцезії Католицької церкви. Сеутський собор
Уродженці Мухаммад аль-Ідрісі (1100 — 1165) — арабський картограф.
Див. також Європейські анклави в Північній Африці до 1830 Мелілья (іспанське місто в Африці) Суверенні території Іспанії
Примітки
Посилання