Булгарська імперія (Болгарське царство, , Balgarsko tsarstvo ) — період історії Європи та Болгарії, коли у південно-східній Європі існувала відповідна держава. Булгарська імперія існувала у період між 681 та 1018 роками та з 1185 до 1396 року, але Друге царство розглядається не як окреме державне утворення, а як відновлення держави після візантійського панування.
Перше царство
Разом з протоболгарами слов'янські племена в 681 році створили державу Болгарію, яка займала територію сучасної Північної Болгарії. На чолі держави став хан Аспарух, а її столицею — місто Плиска. Найбільшого розквіту досягло за царя Симеона I. Припинило існування після того як візантійські імператори X століття відвоювали у болгар зайняті ними області і тим поклали кінець першого Болгарському царству (1018).
Друге царство
У 1185 році повстання братів Петра, Івана АсеняПравильніше з болгарської мови передавати як Іван Асе і, відповідно, Івана Асена. і Калояна відновило болгарську державність, котра протрималася до 1396, коли Царство було завойовано Османською імперією. Досягла розквіту за правління Івана Асеня II, але у 1242 році Болгарія потрапила під монгольську навалу і змушена була платити данину ОрдіDenis Sinor, "The Mongols in the West" // Journal of Asian History v.33 n.1 (1999).. До кінця XIII століття в результаті воєн і внутрішніх чвар Болгарія ослабла. Після 1371 розділилося на Тирновське царство, Видинське князівство та Видинське князівство.
Болгарські царі
Література
Див. також Булгари Південні слов'яни Велика Булгарія Перше Болгарське царство Друге Болгарське царство Історія Болгарії Болгарське національне відродження
Примітки