Бойчук Ірина Олександрівна ( , Одеса, УРСР) — радянський і український художник по костюмах. Член Національної спілки художників України (2000).
Біографія Закінчила Одеське театральне художньо-технічне училище (1960) і Київський художній інститут (1970; педагоги з фаху Л. Міляєва, Н. Асєєва).
У 1960—1963 рр. — художник-модельєр київського Будинку моделей.
У 1963—1973 рр. — художник-модельєр республіканського Будинку моделей трикотажних виробів.
З 1973 р. — художник по костюмах Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
У 1995—1998 рр. викладала історію костюма, малюнка та композиції в Академії легкої промисловості.
З 1986 р. бере участь у всеукраїнських художніх виставках.
Працювала на телебаченні в програмі «Прокинься і співай» (1998).
Фільмографія Художник по костюмах: «Сьомий маршрут» (1966, реж. Михайло Іллєнко) «Поцілунок Чаніти» (1974, реж. Євген Шерстобитов) «Ви Петька не бачили?» (1975) «Бірюк» (1977, реж. Роман Балаян) «Скарбничка» (1980, реж. Михайло Григор'єв, Володимир Савельєв) «Ярослав Мудрий» (1982, реж. Григорій Кохан) «Легенда про княгиню Ольгу» (1983, реж. Юрій Іллєнко) «Кожен мисливець бажає знати...» (1985, реж. Михайло Іллєнко) «Грішник» (1988, реж. Володимир Попков) «Етюди про Врубеля» (1989, реж. Леонід Осика) «Ха-бі-аси» (1990, реж. Анатолій Матешко) «Охоронець» (1991, реж. Анатолій Іванов) «Гетьманські клейноди» (1993, реж. Леонід Осика) та ін.
Джерела
Бойчук Ірина Олександрівна — Енциклопедія Сучасної України Бойчук Ірина Олександрівна — Національна Спілка Художників України Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник/Букач В. М. – Одеса: КЦВ, 2025. – С. 37 - 38.