Компози́ція вида́ння — гармонійне розташування та підпорядкування один одному всіх елементів видання за допомогою таких композиційних засобів оформлення як пропорція, симетрія, асиметрія, рівновага, контраст, нюанс, метр, ритм, масштаб. Композиція забезпечує цілісність і естетичну привабливість видання, організує сприймання його змісту. Розрізняють композицію сторінки, композицію розвороту, композицію видання загалом.
Основні принципи формування композиційних єдностей:
неділимість (всі елементи скомпоновано так, що нічого не можна ані додати, ані видалити); упорядкованість за ознаками подоби та контрасту (наприклад, у газеті заголовок відрізняється від підзаголовка шрифтовим виконанням, але всі заголовки і всі підзаголовки оформлюються однаково); співрозмірність усіх частин; злагодженість у поєднанні всіх елементів; образність (художнє оформлення повинно інформувати читача про зміст видання ще й на емоційному, чутливому рівнях); стильова єдність усіх елементів; сталість та універсальність елементів композиції в усіх числах видання (для періодичних видань).
Композиці́́йні за́соби офо́рмлення вида́ння — це пропорція, симетрія, асиметрія, рівновага, контраст, нюанс, метр, ритм, масштаб. Пропо́рція — співвідношення частин цілого між собою. У мистецтві книги це співвідношення висоти й ширини сторінки, площі сторінки складання до площі сторінки видання тощо. Найбільш поширеними вважаються такі пропорції: 1) відношення діагоналі квадрата до його сторони («золотий квадрат»); 2) відношення висоти рівностороннього трикутника до половини його основи; 3) пропорційне ділення відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до більшої частини, як сама більша частина відноситься до меншої («золотий переріз»); 4) відношення діагоналі прямокутника з двох квадратів до його короткої сторони. У видавничій справі пропорційність відіграє велику роль у обчисленні форматів аркушів паперу (в основу закладені пропорції «золотого квадрата» й «золотого перерізу»), в ілюструванні (так, наприклад, якщо на сторінці одна ілюстрація, її слід розташовувати трохи вище оптичного центру сторінки — теж за пропорцією «золотого перерізу»). Симе́трія — підпорядкованість елементів видання принципам подібності та врівноваженості. Розрізняють статичну симетрію («дзеркальну») та динамічну, що, в свою чергу, поділяється на симетрію переносну (симетрію «колоска») і симетрію поворотну. Асиме́трія — відсутність або порушення симетрії. Використовується як засіб увиразнення, привертання уваги. Рівнова́га — один із проявів асиметрії («пом'якшена симетрія»). Розрізняють формальну (симетричну) і неформальну (асиметричну) рівновагу. Контра́ст — протиставлення елементів видання за розмірними характеристиками, кольором, тонами задля привернення уваги реципієнта. Ри́тм — повторюваність аналогічних елементів видання через певні періоди та в певній послідовності.
Див. також Архітектоніка Видання Редагування
Література 1. Адамов Е. Б. Ритмическая структура книги // Книга как художественный предмет. Т.1. — М., 1980. — С. 275—379 2. Болховитинова С. М. Композиция зданий: особенности проектирования различных типов изданий. — М., 2006 3. Гончарова Н. Композиция и архитектоника книги // Книга как художественный предмет. Т.2. — М., 1980 4. Іванов В. Техніка оформлення газети. — К, 2000 (розділ «Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання». С.69-95) 5. Сава В. І. Художньо-технічне оформлення книги. — Л: Оріяна-Нова, 2003. — 168 с. (Розділ «Композиційні особливості оформлення». С. 40-46).