Іван «Іко» Булян (; 11 грудня 1949, Рунович, ФНРЮ) — югославський футболіст, захисник, хорватський футбольний тренер.

Кар'єра

Клубна Іван Булян дебютував у складі «Хайдука» зі Спліта 3 грудня 1967 року, в матчі з клубом «Раднички» з Ніша, що завершився перемогою «Хайдука» 4:1. На той момент Буляну не виповнилося й 18-ти років. Однак той матч так і залишився єдиним для Буляна в його дебютний сезон. З наступного сезону Булян став все більше виступати в основі і в результаті став основним захисником «Хайдука» на найближчі 10 років. Всього у складі «Хайдука» Булян зіграв 402 матчі, з них 193 в чемпіонаті, 24 в кубку і 22 в єврокубках, і забив 58 голів. В «Хайдуку» Булян став триразовим чемпіоном Югославії і п'ятиразовим володарем Кубка Югославії, а також удостоївся нагороди футболіст року в Югославії в 1975 році.

У 1977 році Булян перейшов в західнонімецький клуб «Гамбург». Разом з «Гамбургом» Булян став чемпіоном ФРН, дворазовим срібним призером чемпіонату ФРН, а також дійшов до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1979/80, в якому «Гамбург» поступився англійському клубу «Ноттінгем Форест» з рахунком 0:1. Всього у складі «Гамбурга» Булян провів 121 матч, з них 103 у чемпіонаті ФРН, 6 в Кубку ФРН і 12 в єврокубках, в яких забив 27 голівfussballdaten.de (нім.).

У 1981 році Булян покинув ФРН і відправився грати в США за «Нью-Йорк Космос». У США Булян за 2 сезони зіграв 23 матчі, в яких забив 3 голиnasljerseys.com (англ.), проте за цей час він взяв участь у двох Соккер Боулах, один з яких його клуб виграв, що дозволило Буляну стати ще й чемпіоном NASL.

У збірній У збірній Югославії Іван Булян дебютував 26 вересня 1973 року в товариському матчі зі збірною Угорщини, який завершився з рахунком 1:1. У складі збірної Булян взяв участь у чемпіонаті світу 1974 року і чемпіонаті Європи 1976 року. Свій останній матч за збірну Булян зіграв у відбірковому турнірі чемпіонату світу 1982 року проти збірної Греції 29 листопада 1981 року, той матч завершився перемогою югославів з рахунком 2:1, що дозволило збірній Югославії вийти у фінальний турнір з першого місця. Всього ж за збірну Булян зіграв 36 офіційних матчі, в яких забив 2 голи. Також Булян зіграв 1 матч за молодіжну збірну Югославії.

Досягнення

Командні «Хайдук» (Спліт) Чемпіон Югославії (3): 1970—1971, 1973—1974, 1974—1975 Срібний призер чемпіонату Югославії: 1975—1976 Володар Кубка Югославії (5): 1971—1972, 1972—1973, 1973—1974, 1975—1976, 1976—1977 Фіналіст Кубка Югославії: 1969—1970 «Гамбург» Чемпіон ФРН: 1978—1979 Срібний призер чемпіонату ФРН (2): 1979—1980, 1980—1981 Фіналіст Кубка європейських чемпіонів: 1979—1980 Фіналіст Суперкубка Європи: 1977 «Нью-Йорк Космос» Чемпіон NASL: 1982 Срібний призер чемпіонату NASL: 1981

Особисті Футболіст року в Югославії: 1975

Тренерські «Хайдук» (Спліт) Срібний призер чемпіонату Хорватії (2): 1996, 1997 «Етуаль дю Сахель» Володар Суперкубка КАФ: 1998 «Аль-Вакра» Чемпіон Катару: 1998/99 Володар Кубка Наслідного принца Катару: 1999

Статистика виступів + Клубна кар'єраКлубСезонЧемпіонатКубкиЄврокубкиВсьогоІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиХайдук (Спліт)1967/68100000101968/6915351102141969/7022121302721970/7116110211921971/7226020203001972/7322250503221973/7424250002921974/7534100313721975/7633441624371976/7700000000Всього1931424322423921Гамбург1977/7819220212331978/7932500003251979/80247217233101980/812882130339Всього103226212312127Нью-Йорк Космос1981112000011219821210000121Всього2330000233Всего за карьеру3193930534538349

Цікаві факти Працюючи на посаді спортивного директора «Хайдука», Булян зробив кілька значних придбань (албанця Едуарда Абазі, чеха Іржі Єслінека, словака Кароля Праженицю, македонця Гоце Седлоського, австралійця Йосипа Скоко, боснійця Мирсада Хибича, Сашу Першона), повернув в клуб Степана Андрияшевича, Альошу Асановича, Зорана Вулича, Горана Вучевича, Тончи Габрича, Ігора Штімаця. В парі з Златко Кранчаром працював коментатором на чемпіонаті Європи 2004 року в Португалії.

Примітки

Посилання

Профіль гравця на worldfootball.net Профіль гравця на fussballdaten.de