Хто працює, той пропащий () — дебютний повнометражний фільм 30-річного Тінто Брасса, що вийшов на екрани у 1963 році. Стрічка увійшла до «100 італійських фільмів, які потрібно зберегти»Massimo Bertarelli, Il cinema italiano in 100 film: i 100 film da salvare, Gremese Editore, 2004, ISBN 88-8440-340-5..
Сюжет Молода людина опиняється у Венеції. Боніфаціо (персонаж був названий по імені новонародженого сина Брасса) — кресляр, який недавно закінчив навчання і отримав пропозицію працювати у великій фірмі. У великій фірмі він працювати не хоче під враженням від перегляду «Роботи» («Il Posto», 1961) Ерманно Ольмі та на ранок після іспитів бродить по вулицях Венеції, зустрічаючись з друзями і знайомими, багато з яких — ліві активісти. У нього є час згадати життя: любов до Габріелли, війну, партизанів, свого старого приятеля Клаудіо, який завжди ставився до роботи як до чогось корисного ...
У ролях
Знімальна група Режисер — Тінто Брасс Автори сценарію — Тінто Брасс, Джан Карло Фуско, Франко Аркаллі Монтаж — Тінто Брасс Продюсер — Моріс Ерґас Композитор — П'єро Піччоні Музика — П'єро Піккені Оператор — Бруно Баркарол Художник по костюмах — Даніло Донаті Сценографія — Рауль Шульц Асистент Режисера —Джанфранко Кемпіґотто
Примітки
Посилання