Бербени́ця (від або ) — дерев'яна діжечка або барильце для зберігання продуктів, молока, що була в ужитку в Карпатах.
Інше Бербениця (інша назва — бугай) — акомпонуючий фрикційний музичний інструмент, який за тембром нагадує ревіння бугая. Невеличка діжечка, в якій верхній отвір обтягнуто шкірою. До шкіри в центрі прикріплено пучок конячого волосся, так звана шпарга. Він закріплюється або вузлом безпосередньо на шкірі, або прив'язується до душки — розпірки всередині діжечки. Різновиди інструменту називають бербениха (найбільший, висотою близько 800 і діаметром 400 мм), бербениця і бербенятко (найменший, еліптичного перерізу). Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся, натерте каніфоллю, і залежно від того, де зупиниться рука, змінюється висота звучання. Тон інструмента складний, мінливий, має характер кластеру в межах кварти-квінти. Використовують два типи звуків: короткі, чіткі, ясні, що виконуються на невеликій ділянці шпарги, та довгі, тривалі, тягучі.
Примітки
Джерела Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000. САЙТ МУЗЕЮ ТЕАТРАЛЬНОГО, МУЗИЧНОГО І КІНОМИСТЕЦТВА УКРАЇНИ Мацієвський І. Музичні інструменти гуцулів. — Вінниця: Нова Книга, 2012.— с. 48. Хоткевич, Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930 Гуменюк, А — Українські народні музичні інструменти — К. 1968 Черкаський, Л. М. — Українські народні музичні інструменти — К. Техніка, 2003