Гільда Гоббі (; 6 червня 1913, Будапешт, Австро-Угорщина — 13 липня 1988, Будапешт, Угорщина) — угорська акторка театру і кіно. Лауреат премії Кошута (1949), Заслужена артистка Угорщини (1950). Онука угорського композитора, диригента та скрипаля Алайоша Гоббі.
Життєпис З 1932 по 1935 рік вчилась в Академії драматичного мистецтва в Будапешті. Зразу після закінчення академії пішла працювати в Національний театр. На час Другої світової війни театр був закритий, тому після його відкриття 1945 року, Гільда Гоббі активно включилась в театральне життя та багато виступала. З 1957 року стала акторкою в театрі Аттіли Йожефа. Була ініціатором створення в Будапешті музею угорського театрального мистецтва. 1979 року пішла на пенсію, але активно брала участь в громадській діяльності. 1982 року стала однією зі співзасновниць театру Иожефа Катони.
До закінчення Другої світової війни грала в театрі в основному в комедіях та фарсах. До 1940—1950-х років розширила свій творчий репертуар. Серед її кращих театральних ролей були Любов Ярова (однойменний твір Тренева), королева Гертруда («Банк-бан» Катони), Ніловна («Мати» за Горьким), «Васса Железнова» (однойменна п'єса Горького).Гобби Хильда // Театральная энциклопедия (под ред. П. А. Маркова). — М.: Советская энциклопедия, 1963. — Т. 2. Знімалась у фільмах «Пан учитель Ганнібал» (1956), «Дороття» (1973) тощо. Протягом 20 років брала участь в серії радіопередач «Сім'я Сабо». За всю свою кар'єру зіграла декілька сотень театральних ролей.
Померла в Будапешті 13 липня 1988 року. Похована на кладовищі Фаркашреті.
Особисте життя Гільда Гоббі не відкривала власної гомосексуальності за життя через соціальні погляди свого часу, але в акторському світі її стосунки з актрисою Хеді Темессі та письменницею Ержебет Галґоці були добре відомі.
Вибрана фільмографія П'ятниця Різі (1938) З пані щось не те(1938) Доктор Іштван Ковач (1942) Саботаж (1942) Магнат Мікі (1949) Яніка (1949) Дивний шлюб (1951) Професор Ганнібал (1956) Вчора (1959) Людина золота (1962) Свято з Пірошкою (1965) «Зірки Еґера» (1968)
Примітки
Посилання
Gobbi Hilda , port.hu