Правдинське родовище талько-магнезитів Загальна інформація В адміністративному відношенні Правдинське родовище талько-магнезитів розташоване в Дніпропетровській області. Місто Дніпро від родовища розташоване за 40 км на південний захід, за 25 км від родовища на південь лежить м. Кам'янське.
У широтному напрямку на північ від родовища пролягає залізниця Дніпро — Київ. Північніше родовища (приблизно за 6 км) проходить автомагістраль Дніпро — Київ.
Південна частина родовища розташована в заплаві р. Мокра Сура.
У 1965—1966 рр. Новомосковською ГРЕ ДГП «Південукргеологія» виконана попередня розвідка родовища. Потім у 1967—1968 рр. цією ж експедицією проведена детальна розвідка цього ж родовища. Геологія У геологічному відношенні Правдинське родовище талько-магнезитів і карбонатизованих серпентинітів розташоване в південно-східній частині Правдинського ультраосновного масиву, який входить у Західно-Сурську ультрабазитову смугу. Площа детально розвіданої частини родовища становить приблизно 0,7 км².
У геологічній будові родовища беруть участь докембрійські метаморфизовані осадочно-вулканогенні утворення конксько-верховцевської серії. Ультраосновний масив являє собою порівняно велике інтрузивне тіло північно-західного простягання з крутим північно-східним падінням (60—80о). З північного заходу і півдня масив контролюється мігматито-гранітоїдним комплексом і метабазитами нижньої світи конксько-верховцевської серії, а з північного сходу — з породами середньої світи. Протяжність масиву більш як 5 км, при ширині від 300 м, на південному сході від розвіданої ділянки, до 2 500 м у центральній його частині.
Правдинський масив складений хризотиловими (з реліктами олівіну), хризотил-антигоритовими і антигоритовими оталькованими і карбонатизованими серпентинітами, тальк-магнезитами і хлорит-амфіболовими породами. Більш як дві третини масиву складені серпентинітами і тальк-магнезитовими породами. Останні становлять у масиві ряд відкладів протяжністю від 0,5 до 2,5 км, які приурочені до тектонічних порушень або до периферичних частин серпентинітових тіл.
Правдинське родовище представлено круто падаючим на північний схід покладом талько-магнезитових порід і карбонатизованих серпентинітів північно-західного простягання. Протяжність розвіданої дільниці родовища становить 800 м. Потужність відкладів 300—600 м. Кути падіння коливаються від 60 до 85о і лише в північно-східній частині більш пологе залягання контакту рудного тіла з вміщаючими породами. Рудне тіло розвідане на глибину 160—180 м і просліджене на глибину до 250—350 м. В розвіданій частині рудний поклад складений масивними іноді сланцюватими талько-магнезитовими породами. Карбонатизовані серпентиніти становлять у талько-магнезитових породах останці лінзовидної неправильної форми, витягнені по простяганню і падінню верств.
Розподіл серпентинітів і талько-магнезитових порід у південно-західній частині родовища приблизно рівномірний, у північно-східній — зростання карбонатизованих серпентинітів з північного заходу на південний схід. Потужність рудного тіла в контурі підрахунку запасів, у південно-західній дільниці, становить 100 м, у північно-західній — 180 м, у центральній — 120 м. Потужність рудного тіла в контурі підрахунку запасів північно-східної дільниці 100 м, в північно-західній — 280 м, в центральній — 380 м. Магнезит (брайнерит) присутній у вигляді агрегатів і зерен ізометричної, кутастої і витягнутої форми, рідше порфіробластів. Тальк — безбарвний і білий, зерна подовженої форми. Серпентин — у вигляді реліктових мас, тонколускатої структури і розвивається серед тальку. Талько-магнезитові породи і карбонатизовані серпентиніти родовища утворились при процесах інфільтраційного метаморфізму по ультраосновним породам дунітового і перидотитового складу. Технологія Технологічні дослідження талько-магнезитів і карбонатизованих серпентинітів проводились Українським науково-дослідним інститутом вогнетривів (УНДІВ, м. Харків). Виконаними дослідами розроблена технологічна система виготовлення форстеритових вогнетривів з талько-магнезитів і серпентинітів родовища, включаючи обпалення руд при температурі 1450—1500оС, подрібнення і розсів випаленого матеріалу на фракції, дозування і змішання порошків, формовка виробів, сушка і обпалення виробів при температурі 1600оС. Запаси та мінералогія Сумарні запаси талько-магнезитів і карбонатизованих серпентинітів на 01.01.1998 р. тис. т А+В+С1 — 107799,86. при вмісті MgO — 36,74 %, Al2O3 — 0,55 %, CaO — 0,47 %, співвідношення MgO: SiO2 — 1,22. Запаси талько-магнезитів — 58859,39 тис. т, при вмісті MgO — 35,36 %, Al2O3– 0,57 %, CaO — 0,51 %, співвідношення MgO: SiO2 — 1,24, а запаси карбонатизованих серпентинітів складають 47940,47 тис. т при вмісті MgO — 38,47 %, Al2O3 — 0,52 %, CaO — 0,41, співвідношення MgO: SiO2 — 1,19.
Значення та перспективи Таким чином, Правдинське родовище є великим за запасами талько-магнезиту і карбонатизованих серпентинітів, які є високоякісною сировиною для виробництва форстеритових вогнетривів, талько-магнезитової муки, флотованого тальку марки А і Б, шлакоситалів і ін., характеризується сприятливими гірничо-технічними умовами експлуатації, що дозволяє розглядати його як основну базу вогнетривкої сировини для металургії України.
Див. також Корисні копалини Дніпропетровської області Талькові руди
Джерела Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с. Астахов А. С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. — М.: Недра, 1981.