Любйонзьке або Любуське абатство (; )―колишній цистерціанський монастир в селі Любйонж (інша назва - Любуш), Нижньосілезьке воєводство, Польща. Розташовано приблизно за 54 км на північний-захід від Вроцлава. Засноване в 1175 році, воно є одним з найбільших християнських архітектурних комплексів в світі, а також вважається шедевром сілезького бароко.

Опис

Площа даху становить близько 25 000 м². Фасад, що має протяжність 223 м, є найдовшим у Європі після палацу Ель-Ескоріал в Іспанії. У криптах знаходяться 98 добре збережених мумій сілезьких князів. Абатство будувалося протягом століть і було найбільшим цистеріанським монастирем у світі. Нині входить до вищого класу пам'ятників світової культурної спадщини.

Історія абатства Монастир розташований недалеко від броду річки Одер. Ймовірно, тут же був зведений бенедиктинський монастир і церква святого Якова близько 1150 року, але були покинуті вже до 1163 року. У цей час територія належала Сілезькому князівству, яку заповів князь Болеслав III Кривоустий своєму старшому сину Владиславу II у 1138 році. У братовбивчому конфлікті польської династії П'ястів, Владислав був вигнаний своїм молодшим братом; вони втікли до Альтенбургу, який належав Священній Римській імпері. Сини Болеслава були відновлені в правах в Сілезії тільки в 1163 за допомогою імператора Фрідріха Барбаросси.

Старший син Владислава, князь Болеслав Високий, провів кілька років у вигнанні в Німеччині. Коли він став правити в Нижній Сілезії, він запросив цистеріанських ченців з абатства Пфорта, розташованого на річці Заале і поселив їх в Любйонзі. Вони стали першими представниками свого ордену в Сілезії. Перший монастирський комплекс будувався до 1175 року, коли князь Болеслав I видав офіційну хартію про заснування замку Ґродзець. Провівши дренажні роботи, монахам меліорували землю в болотистих околицях монастиря, розорали три поля для сівозміни та розбили виноградники. Їх зусилля поклали початок середньовічному німецькому розселенню на схід, в тому числі і в Сілезію.

Близько 1200 року церква абатства була перебудована, ставши першою будівлею в стилі цегляної готики в регіоні. Тут був похований князь Болеслав, який помер в 1201 році. Підйом Любйонза продовжився при правлінні його сина князя Генрика I Бородатого і його дружини Ядвіги Сілезької. У 1202 році шлюбна пара заснувала Тшебницьке абатство За указом Папи Гонорія III в 1220 році воно стало дочірнім щодо Любйонзького абатства. В 1222 році послідовно було створено Могільске абатство в Малопольщі та в 1227 році - Генріковське абатство. У 1249 році монахи Любйонза взяли під своє управління колишнє августинське абатство Кам'янець, а у 1256 році навіть влаштували монастир в Бишево, що в Куявії, який в 1288 році був перенесений в Короново .

З 1249 по 1844 року Любйонж мав міські привілеї. У 1327 році сілезький князь Генріх VI Хороший визнав себе васалом короля Богемії Яна I Сліпого, і коли той помер без спадкоємців чоловічої статі в 1335 році, його землі, в тому числі Любенж, відійшли до Богемського королівства. Монастирський комплекс був зруйнований в ході Гуситських воєн, і, крім того, монахи були вигнані за указом войовничого князя Яна II Божевільного в 1492 році, який перетворив абатство в мисливський будинок. Цистерціанці не змогли повернутися, поки Ян II не пішов у Франкфурт-на-Одері в Бранденбурзі. У XVI столітті абатство зіткнулося з протестантською Реформацією та успадкуванням земель Богемської корони від австрійської династії Габсбургів. Під час Тридцятилітньої війни абатство було захоплено і розграбовано шведськими військами в 1638 році.

Абатство опікувалось німецьким художником Міхаелем Вільманом після його звернення в католицтво в 1660-х роках.

В 1810 році за указом короля Фрідріха Вільгельма III цистерціанці були вигнані з Любйонжу.

Під час Другої світової війни, в будівлях колишнього абатства розміщувалися секретні дослідницькі лабораторії та виробничі підприємства: де виконували роботу зокрема ув'язнені. Вони працювали над розвитком радіолокаційних комплектуючих і виробництвом двигунів для ракет Фау-1 і Фау-2. В кінці війни, в будівлі колишнього монастиря розмістилися солдати Червоної Армії, а потім і радянська військова психіатрична лікарня. У цей час монастир зазнав великої шкоди (наприклад, дерев'яними меблями топили печі). Після цього протягом десятиліть він і зовсім був покинутий.

З 1989 року монастир почали реставрувати. До нього потягнулося безліч туристів. Щороку влітку тут проходить фестиваль альтернативної культури під назвою SLOT Art.

Галерея

Примітки

Посилання

Fundacja Lubiąż Зображення відкриток із зображенням абатства