Мала проза — досить умовна назва для прозових творів, об'єм яких інтуїтивно визначається автором і читачем як менший, ніж типовий для національної літератури даного періоду. Таке формулювання питання щодо малої прози виникла в XX столітті, коли ерозії зазнала традиційна система літературних жанрів і на тлі жанрової невизначеності тексту його величина виявилася чи не найбільш помітною розпізнавальною ознакою. Водночас саме на рубежі XIX-XX ст. ряд внутрішньолітературних і загальнокультурних процесів привів до поступового зростання кількості прозових мініатюр. Серед таких процесів можна назвати й загострення питання про кордон між віршем і прозою, спонукало багатьох авторів експериментувати з прикордонними та перехідними формами (в тому числі з так званими віршами в прозі чия довжина природним чином виявлялася порівнянна з довжиною середнього ліричного вірша), і розширення ринку газет і журналів, орієнтованих на порівняно масового читача, в яких короткі тексти виявилися непогано затребувані.
Про межі розуміння
Якого в точності розміру повинен бути прозовий текст, щоб вважатися малим, визначити неможливо. В англомовній традиції заведено вважати обсяг тексту в словах і до малої прози відносити тексти обсягом до 300, до 500, до 1500 слів. З поширенням Інтернету набула популярності теза про малий текст як такий, який при читанні з монітора не вимагає вертикальної прокрутки, про текст «величиною в один екран», - зрозуміло, що таке визначення не є строгим, оскільки не може врахувати відмінності у величині монітора і розмірі шрифту у різних читачів.
Характерно, що з аналогічними різночитаннями стикається і спроба визначити розмір віршованої мініатюри. Можливо, сувора однозначність визначення в подібних випадках недоречна (дивно було б вважати, що між текстом у 2000 знаків і текстом у 2200 знаків дійсно лежить якась якісна межа).
Про внутрішній поділ малої прози
Теорія малої прозової форми розроблена слабко. В англомовній традиції намічено один базовий поділ малої прози: на надкоротке оповідання () та вірш у прозі () - однак кордони між ними досить розмиті: мається на увазі, що надкоротке оповідання є центрованим на сюжеті, тоді як вірш у прозі - на ліричному переживанні та образному ряді.
Надкороткі вигадані сюжетні розповіді в англомовних країнах останнім часом поділяють на: шестислівне оповідання(), мінісага ( або dribble), оповідання обсягом до 50 слів, мікрофікція ( або drabble), оповідання обсягом до 100 слів, твіттература (), твір обсягом до 280 слів ), sudden fiction (з англ. — «раптовий спалах»), оповідання обсягом до 750 слів , flash fiction (з англ — «історія-спалах»), оповідання обсягом до 1000 слів, та мікрооповідання ()Christopher Kasparek, "Two Micro-Stories by Bolesław Prus," The Polish Review, 1995, no. 1, pp. 99-103..
Примітки
Посилання Українська мала проза кінця XIX – початку XX століття у французькому літературному контексті
Література Літературні жанри малої форми / А. Юриняк. - Вінніпеґ : Товариство "Волинь", 1981. - 118 с. (Інститут дослідів Волині ; ч. 42) Розвиток української малої прози ХІХ- поч. ХХ століття / І. О. Денисюк. - Львів : Науково- видавниче товариство "Академічний експрес", 1999. - 276 с. - Бібліогр.: с. 267-277. - ISBN 966-7094-06-5