Посу́хів — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. До Посухова приєднано хутори Волосів та Зелений (Ґрюнфельдівка).
Географія
У селі є вулиці: Бережанська, Шевченка (колишня Ковпака), Кульчицької, Пушкіна, Стефаника та Шашкевича.
Клімат Для села характерний помірно континентальний клімат. Посухів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Історія
Село Посухів росташоване на Опіллі (територія, яка входить ло Галичини). Воно знаходьться в долині, яку оточують невисокі гори (до 500 м.) вкриті хвойними, дубовими, буковими та мішаними лісами. Етнічний народ який проживає на цій території називається - ополянами. Ополяни - це один із видів гуцульського народу, адже гуцульський етнос поділяється на: гуцулів, бойків, покутян і ополян. Через село протікає річка Золота Липа.
Назва села Посухів походить, ймовірно, від слова "посуха". Є така легенда, що колись на території села було величезне озеро, яке з часом почало висихати, а на осушених містях люди почали селитись.
Перша писемна згадка — 7 квітня 1438 рокуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.37, №319 .
У 1438 році Посухів, разом із Заваловом, перебував у власності Станислава Завиші, молодшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас. Рід Станислава був пізніше названий Завалівським, про що йдеться й у люстрації короля польського Казимира ЯгеллонськогоПідгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482.
Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1792 .
1626 року внаслідок нападу татар село було повністю зруйнованеMaurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. .
Під час 1-ї світової війни спалене.
У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства, кооператив.
З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Потутори.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610038, розташована у приміщенні народного дому.
Результати зареєстровано 486 виборців, явка 66,05%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,66%, за «Європейську Солідарність» — 13,79%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 13,17%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 56,19%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 15,24%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 11,11%.
Населення
Населення — 650 осіб (2007). Дворів — 181Офіційний сайт Бережанської районної ради.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська65299.69%російська20.31%Усього654100%
Пам'ятки
Поселення «» (ранній залізний вік); Поселення «» (ранній залізний вік);
дві церкви святого Архістратига Михаїла (1928, кам'яна, ПЦУ; 2010, кам'яна, УГКЦ), «фігура» Матері Божої.
Зберігся (1916), де поховано 70 усусусів і 2 турецькі вояки, споруджено пам'ятник УСС (1994). У 2021 році розпочалися реставраційні роботи кам'яного муру довкола муру.
На горі Лисоня у серпні 2006 року освятили каплицю у пам'ять про героїчні бої Українських Січових Стрільців.
Споруджено на честь скасування панщини (1848) та памʼятний хрест на славу Божу (1873).
Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Панські джерела».
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Військовий меморіал Цвинтар українських січових стрільців | Посухів | Військові некрополі України
Відомі люди
Народилися Кашараба Роман — український військовик, учасник російсько-української війни. Нестор Колодка (*1963) — український господарник, громадський діяч; Пришляк Олеся Михайлівна — лікар-стоматолог, волонтер. Томаєр Андрій - український військовик, учасник російсько-Української війни. Михайло Харишин (*1964) — український дипломат, історик; Мирон Шенклярський (*1937) — український інженер, науковець.
Працювали Ірина Олексів (*1936) — українська вишивальниця;
Примітки
Література
Посилання
Посухів (Бережанський район) // Замки та храми України.