Ре́кшин — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. Адміністративний центр колишньої Рекшинської сільської ради (до 5 квітня 2019 року), якій було підпорядковано села Двірці, Писарівка, Поточани та Стриганці; хутір Ліс (3-4 сім'ї)

Населення — 400 осіб (2007). Дворів — 135Офіційний сайт Бережанської районної ради.

Географія

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Рекшин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Історія

Перша писемна згадка — 1421 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі 2 лани (близько 50 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s..

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 50%Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. .

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Біще.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Пам'ятки Церква Преображення Господнього (1998, мурована), Капличка (1992). Насипано символічну могилу УСС, встановлено пам'ятні знаки жертвам сталінських репресій і Т. Шевченку (всі — 1990).

Соціальна сфера Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ТОВ «Вільна Україна», торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися поетеса Марія Чумарна. Галерея

Примітки

Література

Посилання . — S. 607-608.