Косово має значні запаси природних ресурсів. Косово в основному багате на буре вугілля та на корисні копалини: вугілля, цинк, свинець, срібло та хром, а також родючі сільськогосподарські землі. Косово також багате лісами, річками, горами та ґрунтом; воно є однією з найбагатших країн у відношенні природних ресурсів, що знаходяться на поверхні, в Європі. Косово особливо багате вугіллям — третя з запасів вугілля країна в Європі. Косово має близько 14 700 млрд тонн бурого вугілля в резервах — п'ята країна в світі за величиною запасів бурого вугілля. Також присутні запаси інших корисних копалин, з оцінною вартістю більше 1 трильйона доларів, таких як: алюміній, золото, свинець, цинк, мідь, боксити, магній та ін. Косово також володіє багатими запасами азбесту, хрому, вапняку, мармуру і кварцу. В даний час більшість Косово природних ресурсів залишаються невикористаними, великі запаси являють собою великий потенціал для подальшого розвитку, за оцінками Світового банку.
Природні ресурси крізь історію Природні ресурси в Косово колись були «кістяком промисловості». Однак, зараз видобуток низький через недостатній обсяг капіталовкладень в устаткування. Серед природних ресурсів, які раніше були важливі для економіки Косово можна виділити: буре вугілля, алюміній, хром, магній, нікель, свинець, цинк та різні будівельні матеріали. Косово історично був шахтарським районом ще за часів колишньої Югославії. Промисловий комплекс Trepça в Митровиці «був найбільшою гірничодобувною компанією в колишній Югославії». За часів Югославії, в Косово знаходилося 50 % нікелю, 36 % вугілля, 48 % свинцю і цинку, 47 % магнію, і 32,4 % з каолініту з усіх запасів Югославії. Протягом цього часу, видобуток корисних копалин був потужним рушієм зростання та розвитку Косово, однак 1990-х він значно втратив в потужності. Ще до Югославії, в регіоні природні ресурси були розвідані і налагоджено їх видобуток. Під час правління короля Милутина (середина 14 століття) шахти в Ново-Брдо вважалися найбагатшими шахтами з сріблом на Балканах — Артана, Терпча і Янджево. У середині 14-го і 15-го століття, місто Артана було центром місцевої економіки, воно було відомим як місто золота і срібла. Завдяки його величезної важливості, воно було також добре захищено і стало останнім містом, яке захопили Османи під час навали в 15 столітті.
Дані з 1931 по 1998 рік показують, що загальний обсяг виробництва у промисловому комплексі Терпча за цей час становив: Свинець: 2,066,000 тонн Цинк: 1,371,000 тонн Срібло: 2,569 тонн Вісмут: 4,115 т Кадмій (1968—1987) 1,655 тонн. З 1922 до 2004 року сукупна кількість видобутого бурого вугілля склав 265 Мега тонн. Однак, з вересня 2005 за останніми даними з 2007, в Терпчі видобувається тільки свинцю, цинку і міді в середньому 5000 тонн в місяць. Деякі опубліковані дослідження стверджують, що Терпча має потенціал для видобутку 999,000 тонн свинцю, 670,000 тонн цинку, і 2200 тонн срібла. Видобуток в Косово найбільш відомих корисних копалин, таких як свинець, цинк і срібло був важливою частиною її економіки до 1999 року, але видобуток свинцю, цинку і срібла в копальнях було зупинено на початку Косовського конфлікту. Незважаючи на те, що ці шахти являють собою гарну можливість для інвестицій, їх приватизація була складним питанням через не визначення прав власності.
Загальна рента природних ресурсів у 2010 році, за підрахунками Світового банку склали 1,52 % ВВП. Сільське господарство також є важливим сектором економіки в Косово завдяки його насиченості сільськогосподарськими землями. Зазвичай воно складає 25 % від загального обсягу виробництва в Косово. Однак, сьогодні використання сільськогосподарських земель є досить низьким в Косово. 53 % від загальної кількості земель у Косово вважається сільськогосподарською землею. Середня ферма становить близько 1,4 га.
Земля Так як це поверхня, на якій відбувається більша частина господарської діяльності, земля є одним з найважливіших природних ресурсів, що сприяють економічному розвитку. Косово має загальну площу 10,877 квадратних кілометрів, яка класифікується як: 53 до 54,23 % сільськогосподарських земель, 40.92 % лісових угідь і 4.85 % безплідних земель. Косово має велику різноманітність ґрунтів. Вважається, що 15 % території Косово мають високу якість ґрунту, 29 % середньої якості, 56 % всіх ґрунтів мають низьку якість ґрунту, в той час як ґрунти високої й середньої якості становлять 44 % від усього ґрунту в Косово. Ґрунти високої і середньої якості містять у своєму складі 11 % гумусу, 8.4 % сірі карбонатні землі, 7.8 % алювіальні ґрунти, а також інші темні і серпантині ґрунти. Ґрунти низької якості складаються з делювіальних земель, болота, кислих сірих ґрунтів та інших неродючих ґрунтів, вони в основному розташовані на горбистій місцевості і горах.
Землі сільськогосподарського призначення Основним видом економічної діяльності в Косово є сільське господарство. 54.23 % землі в Косово належить до сільськогосподарських угідь, або 342,400 га його площі. Однак формально в сільському господарстві зайнято лише 3.9 % людей у трудових колективах. з 54.23 % ділянок, землі сільськогосподарського призначення, 15 % вважаються сільськогосподарськими землями хорошої якості, 29 % середньої якості, а решта 56 % — це землі найгіршої якості.
Лісові угіддя Ліси мають велике значення для Косово, вони є одним з найбільших природних ресурсів Косово. Ліси охоплюють 40.92 % від загальної площі земель у Косово. Лісу в Косово мають величезне значення, тому що в них присутнє біорізноманіття. Косово має в загальній складності 464,800 гектарів лісу, а ще 28,200 тис. га лісових земель.
Флора Косово володіє однією з найбагатших флорою на Балканах, хоча вона охоплює лише 2,3 % площі Балканського півострова. Найбільш важливими в цьому відношенні є Північно-Албанські Альпи і Шар-Планина. На даний момент, близько 2500 видів флори були виявлені в Косово. Висока різноманітність рослин у Косово являє собою цінний природний ресурс, особливо враховуючи його відносно невелику площу. Однак, навіть з такими багатими ресурсами, флора у Косово ніколи не використовувалася на благо економіки.
Деревина Деревина використовується в Косово як основне джерело тепла. Дослідження показують, що домогосподарства в Косово споживають 7,58 м³ деревини протягом одного року, або на загальнодержавному рівні — 1,525 мільйона м³ на рік.
Водні ресурси Косово може забезпечити близько 131 × 106 м³ води на рік завдяки підземним водам та водам річок.
Косово має порівняно низькі запаси води порівняно з її потребами. Запаси води на душу населення на рік у Косові оцінюється в 1600 м³/сек. середня річна витрата води в Косово складає близько 3,8 х 109 або 121.2 м³/сек. Сумарний накопичений об'єм води в поточні накопичення балів 569.69 млн м³. Крім наявності достатніх водних ресурсів для задоволення свого народу і економіки, Косово також характеризується нерівномірним розподілом води по всій його поверхні. Через його низький потенціал гідроенергія використовується дуже обмежено. Водні ресурси в основному розташовані в західній частині на відміну від Сходу, який має більш низькі запаси, і на південному сході, де є великі потреби у воді.
Спостерігається брак досліджень, що стосуються запасів підземних вод у Косові. Запаси підземних вод в Косово розташовані в основному в різних пластах гірських порід. Хоча ці резерви мають велике значення для питних потреб, а також сільського господарства і промисловості, вони використовуються головним чином через приватні колодязі. В районі Білий Дрин річки, є кілька підземних покладів, які мають загальну площу 998 км2, об'єм 271x106 м3 і розрахункової сумарною потужністю 511x106 м3.
Озера У Косово, є тільки кілька природних озер. Серед штучних озера: озеро Radonjićko, Gazivoda озеро, Batlava, Prilepnica і Badovci, які мають наступні характеристики: Озеро Gazivoda: Площа басейну: 1,060 км2 Середня витрата води: 13.5 м3/с Загальний обсяг накопичення: 390 м3 Озеро Batlava: Площа басейну: 226 км2 Середня витрата води: 1.06 м3/с Загальний обсяг накопичення: 30 м3 Озеро Badovci: Площа басейну: 103 км2 Середня витрата води: 1.05 м3/с Загальний обсяг накопичення: 26.4 м3
Озеро Radonjićko: Площа басейну: 130 км2 Середня витрата води: 0.16 м3/с Загальний обсяг накопичення: 113 м3
Річки З річок у Косово: 50.7 % впадають у Чорне море, це: Ібар, Morava e Binçës і Ситниця разом з притоками Llapi і Дренице; 43.5 % до Адріатичного моря, до них належать: Білий Дрин і його притоки Deçani, Печ, Призрен, Erenik, Клина, Topluha Плава і водоспади Міруша; 5,8 % в Егейське море, до них належать: Lepenci і її притока Nerodimka. Річки в Косово мають нерегулярні притоки протягом року, але вони, як правило, мають високі потоки в зимовий сезон і ранньою весною. Чотири головних річок в Косово: Білий Дрин, Lepenci, Морава, і Ібер. Річка Білий Дрин-найдовша річка в Косово довжиною 122 км. Нижче наведені довжина і площа основних річок в Косово:
+ Таблиця 1: Довжина в кілометрах основних річок Косово Назва Довжина в км всередині території Косово Поверхню м2 Білий Дрин 122 4.622 Ситниця 90 2.873 Печ 62 424.9 Морава 60 1.552 Lepenci 53 679.0 Erenik 51 510.3Ібер 42 1.155 Призрен 31 262.6 + Таблиця 2. Кількість води, площа поверхні, потік води, місце впадання Немає. Басейну З[м2] М[м3/с] в Q[л/с*км2] Річного стоку [міл.м3] Пропускаючи напрямок 1 Білий Дрин 4649 61.0 14.6 2.200 Адріатичне Море 2Ібер 4009 32.6 8.13 771 Чорне Море 3 Морава 1564 6.1 4.35 330 Чорне Море 4 Lepenci 0.685 8.7 12.7 307 Егейське Море +Таблиця 3 3: Максимальний, мінімальний та середній річний потік(Q-m3/s) зафіксований гідрологічними станціями в річкових басейнах№БасейнСтанціяРічка Qmin Qmes Qmax 1 WHITE DRIN Berkovo Istok 0.48 3.75 1.86 2 WHITE DRIN Drelaj Bistrica e Pejes 0.32 4.20 83.50 3 WHITE DRIN Grykë Bistrica e Pejes 0.46 5.95 194 4 WHITE DRIN Klina Klina 000 1.49 49.20 5 WHITE DRIN Mirusha Mirusha 0.02 1.21 23.30 6 WHITE DRIN Deçan Bistrica e Deçanit 0.60 4.28 58.00 7 WHITE DRIN Rakovina White Drin 0.80 24.64 358 8 WHITE DRIN Gjakova Erenik 0.06 12.33 542 9 WHITE DRIN Piranë Topluha 0.04 3.47 55.40 10 WHITE DRIN Gjonaj White Drin 0.10 48.8 1118 11 WHITE DRIN Prizren Bistrica e Prizrenit 0.03 4.47 424 12 IBER Glogovac Drenica 0.02 1.52 32.80 13 IBER Lluzhan Llapi 0.90 5.01 63.80 14 IBER Nedakovc Sitnica 0.50 13.62 328 15 IBER Milloshevë Llapi 0.00 4.48 82.70 16 IBER Prelez Iber 0.80 13.39 452.80 17 IBER Leposavić Iber 0.50 30.85 667 18 MORAVA BINQËS Konçul Morava 0.03 9.21 1012 19 MORAVA BINQËS Domarovc Lumi Kriva 0.2 2.6 30.8 20 MORAVA BINQËS Vitina Morava 0.05 1.06 18.70 21 LEPENCI Kaçanik Nerodimja 0.15 4.17 17.50 22 LEPENCI Đeneral Janković Lepenci 0.10 10.49 184
Термальні і мінеральні води Косово також має багаті запаси термальних і мінеральних вод. Хоча майже не звертають уваги на ці ресурси, дані, зібрані досі показує, що є близько 30 джерел термальних і мінеральних вод в Косово. Основні джерела таких вод є: «лазня-електронна Pejës», «Banjska» і «баня-електронна Kllokotit», для яких також існують додаткові дані, так як вони також працюють як «цілющі ванни». Хоча ці джерела води придатні також для виробництва теплової енергії, в основному вони використовуються для лікування і відпочинку. Діапазон температури цих джерел води становить від 17 до 540C, а ступінь мінералізації коливається від 2 до 5 г/л. Ці термальні й мінеральні джерела в Косово мають у своєму складі також вуглеводні, сульфати, магній і кальцій. У наступній таблиці представлені фізико-хімічні характеристики деяких термоджерела корисних копалин в Косові: