Вели́кий Глибочо́к — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 1985–1989 — селище міського типу. До села приєднано хутір Під Гаєм. Населення становить 2459 осіб (2019).

До 2018 року — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Історія На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичнуДороничев В. Б. Индустрии с листовидными бифасиальными наконечниками в среднем палеолите Восточной Европы и Кавказа та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому), поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівахНауковий архів ІА АН УРСР, ф.с. 2700, с. 11; АП УРСР, 1966, С. 310..

Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.

1546 року власник Тернополя Ян-Амор Тарновський захопив Глибочок, що належав Беаті Острозькій.

Село зазнавало нападів татар у 1544, 1575, 1629, 1653 і 1694 роках.

Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.

1772 року Великий Глибочок згідно з Першим поділом Речі Посполитої відійшов до Австрії.

У 1810—1815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.

У 1854 році село увійшло до складу Ігровицького повіту Тернопільського округу, який проіснував до адміністративної реформи 1867 року.

1870 року через село проклали залізницю, що з'єднала його зі Львовом і Тернополем.

На початку XX століття діяли товариства:

«Просвіта» (з 1903) «Січ» (від 1905).

У 1910 році було засновано чотирикласну школу.

У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.

17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 року створено Великоглибочецький район, що проіснував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району. З 30 червня 1941 до 23 березня 1944 роки Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2404 особи.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 2 окремі виборчі дільниці № 610908 і 610957, розташовані у приміщенні школи і лікарні, відповідно.

Результати зареєстровано 1757 виборців, явка 51,57%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 35,51%, за «Голос» — 15,71%, за «Європейську Солідарність» — 11,39%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Володимир Кісілевич (Слуга народу) — 29,56%, за Івана Чайківського (самовисування) — 22,08%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 15,06%.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська242599.22%російська140.58%білоруська20.08%польська20.08%інші/не вказали10.04%Усього2444100%

Пам'ятки У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).

Споруджено пам'ятники: на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990) воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської армії, які загинули при боях за Великий ГлибочокБогдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998. воякам УПА (1993) Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр) встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003) меморіальна дошка Ярославові Стецьку. загиблому в АТО Андрію Дрьоміну.

Пам'ятник Тарасові Шевченку Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований біля дитячого відділення районної лікарні.

Встановлений 1966 року. Масове виробництво.

Погруддя  бетон, постамент — камінь. Розміри погруддя — 0,8 м, постаменту — 1,6 мРішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.

Музеї Працюють: шкільна кімната-музей (2001) сільський музей (2002) Ярослава Стецька. Рішенням Тернопільської обласної ради № 1197 від 6 листопада 2018 року увійшов до складу музейного комплексу — КУ Тернопільської обласної ради «Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини».

Соціальна сфера Діють загальоосвітня школа І—ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, лікарня Червоного Хреста.

Відомі особи

Народилися Роман Борковський — громадський діяч у США архітектор Олександра Кобат-Турчин Лука Турчин — український педагог, громадський діяч літераторка Ірина Шикерява-Шпак офіцер Служби безпеки України, генерал-майор, краєзнавець Петро Житар військовик, учасник АТО Андрій Дрьомін (03.01.1982—†10.08.2014).

Проживали політичний діяч Ярослав Стецько. проживав, учителював і тут похований — фольклорист, музикознавець, краєзнавець Петро Медведик.

Працювали Євген Ваврик, Тадей Давидко — режисери у самодіяльному народному драматичному театрі (від березня 1972). Олександр Федорук — мистецтвознавець, журналіст у районній газеті «Голос колгоспника». Звершхановський Фелікс Андрійович — лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.

Перебували письменники Іван Франко та Лесь Мартович (1898), Андрій Малишко і Вадим Собко (1939), композитори Євген Козак і Георгій Майборода, художник Ігор Зілінко, митрополит Андрей Шептицький.

Рекреація Біля села розміщені: Серетський гідрологічний заказник Чистилівський орнітологічний заказник (обидва — загальнодержавного значення) комплексна пам'ятка природи місцевого значення відслонення сармату

Галерея

Примітки

Джерела

Глубічок Великий [Текст] / Ю. Колтун // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 350-352.