Дьєрдь Долгої (Довгай) (; 1652 — 1708) — останній представник роду Довгаї, власник величезних володінь в долинах річок Боржава, Іза та Вішеу, площа яких становила близько 400 000 акрів.Filipașcu Alexandru. Înstrăinarea unor familii şi averi Maramureşene prin încuscrirea cu străinii. // Transilvania, an. LXXIII, nr. 10. Sibiu, 1942. p.744-747
Участь у національно-визвольній війні Дьєрдь Долгої був прихильником «короля куруців» — Імре Текелі, з яким мав родинні зв’язки по материнській лінії Бетлен—Редей. Протягом 1703–1711 років брав активну участь у національно-визвольній війні. Був призначений Ференцом ІІ Ракоці ішпаном комітату Мармарош та каштеляном Хустського замку. Обіймав цю посаду протягом 1703—1705 років.
Спадщина Дьєрдь Долгої помер у 1708 році. Похований в крипті Єлизаветинського костелу м. ХустPetrovay György. A Dolhay család eredete, leszármazása és története (1366-1708) // Turul, (XI). Budapest, 1893.
Єдина дочка Дьєрдя померла у ранньому віці. Відтак після смерті Дьєрдя Долгої розпочалась боротьба за його спадщину. Судова тяганина тривала між землевласником з роду Телекі та родичами Дьєрдя — родиною Петровай де Долгої. Зрештою власником маєтків Дьєрдя Долгої в долині Боржави став граф Ласло Телекі.
Див. також
Довгаї Довге
Примітки