Золтан Йосипович Сенгетовський ( 9 вересня 1928, Ужгород, Чехословаччина — 1996) — радянський футболіст угорського походження, нападник.
Життєпис Він розпочав свою кар'єру в молодіжній команді «Мундаш» (Ужгород) у 1942-1945 роках в угорському провінційному чемпіонаті. Після завершення Другої світової війни в Парижі було укладено мирні договори, й Закарпаття опинилося в складі СРСР, а Золтан перейшов до щойно створеного клубу «Спартак» (Ужгород) з другого дивізіону чемпіонату СРСР. Протягом наступних років виступав у команді з Закарпаття, у складі якої двічі ставав переможцем молодіжного чемпіонату УРСР. У 1947 році дебютував у дорослій команді ужгородського клубу, а 1948 року разом зі «Спартаком» у фінальній частині чемпіонату першої ліги посів 4-те місце (Київ, стадіон «Динамо», 3—26 жовтня). Цього ж сезону у кубку СРСР в першому раунді «Спартак» зустрівся з київським «Динамо» й у запеклому та безкомпромісному протистоянні ужгородська команда поступилася киянам з рахунком 1:2, які того сезону тріумфували в цьому турнірі. У команді киян тоді зіграло два колишніх гравця ужгородців - Георгій Лавер та Янош Фабіан — також цей матч став унікальним й тому, що по його завершенні (20 жовтня 1948 року) окрім Золтана Сенгетовського сім гравців «Спартака» отримали запрошення до київського клубу, а саме: Дезидерій Товт, Михайло Михалина, Ернест Юст, Михайло Коман, Золтан Дьєрфі, Василь Годничак та Василь Гажо (Два роки по тому до цієї групи молодих угорських та чехословацьких футболістів приєднався ще й уродженець Мукачевого Тібор Попович). «Динамо» (Київ) вперше в своїй новітній історії в 1949 році виграв золоті медалі вищої ліги чемпіонату СРСР. Київська команда, яка протягом декількох років зібрала в своєму складі аж 10 уродженців Закарпаття, досягла значних успіхів як у національних та і в міжнародних змаганнях. Таким чином, «Динамо», між іншим, завдяки відмінній грі, у тому числі й Золтана Сенгетовського, вдруге у своїй історії - вдалося завоювати срібні медалі чемпіонату СРСР, перервавши багаторічну гегемонію московських команд у радянських футбольних змаганнях.
У 1954 році Сенгетовський повернувся до ужгородського «Спартака», у якому провів два сезони й у 1954 році разом з командою дійшов до 1/8 фіналу кубку СРСР. Згодом разом зі своїм одноклубником Золтаном Дьєрфі перейшов до станіславського «Спартака», а два роки по тому перейшов до клубу «Темп» (Київ) з чемпіонату УРСР, де згодом став головним тренером клубу. На момент його приходу до київської команди, «Темп» виступав у другому класі чемпіонату УРСР, у 1964 році під його керівництвом київський клуб посів 10-те місце серед 41 клубу, а в кубку УРСР досяг фіналу в своїй зоні. Після завершення активної футбольної діяльності повертається на Закарпаття, де займається розвитком футболу в містах та районах краю, допоки не виходить на пенсію.
Досягнення УРСР Чемпіонат УРСР Чемпіон (2): 1947, 1948
СРСР Чемпіонат СРСР Чемпіон (1): 1949 Срібний призер (1): 1952
Звання Майстер спорту СРСР (1952)
Література
Посилання
Профіль гравця на сайті footbook.ru Профіль гравця на сайті sport-strana.ru Історія ФК «Говерли» 1948. II Група. Українська зона 1948. Кубок УРСР Михайло Коман під Богдановичем Динамо (с.45) Динамо (с.51) Михайло Коман Віталій Голубєв Віктор Каневський 1951. Клас «А» 1952. Клас «А» 1953. Клас «А» Кубок СРСР 1953 Кубок СРСР 1954 Кубок СРСР 1955 Кубок СРСР 1957 1964. Клас «Б». УРСР. 1 зона Кубок СРСР 1964 Перший закарпатський легіонер