Пасакалія (, , , від pasar — проходити і calle — вулицяСловник іншомовних слів Мельничука) — спочатку іспанська пісня, а з кінця XVI століття — танець святкового або маршеподібного характеру, який виконувався на вулицях під час проводів гостей по закінченні свята. З другої половини XVII століття — як велика і розвинена музична форма переважно поліфонічного складу. Стала відомою завдяки творчості німецьких композиторів-органістів Йоганна Пахельбеля, Дітріха Букстегуде, Йоганна Себастьяна Баха, Георга Генделя.
Наприкінці XVIII століття пасакалія зникла з композиторської практики більше ніж на 100 років і відродилася у XX столітті як структурно самостійний розділ інструментального циклічного твору або оперного антракту.
Див. також Версет Чакона
Примітки
Джерела Супрун-Яремко Н. О. Поліфонія. — Вінниця: Нова Книга, 2014. — С. 339 Посилання