Стелла Блох () або Стелла Кумарасвамі (; 18 грудня 1897, Тарнів — 20 січня 1999) — американська художниця, танцюристка та журналістка єврейського походження.

Біографія Стелла Блох народилася в місті Тарнів (Австро-Угорщина, нині — Польща), 18 грудня 1897 року, куди її мати Шарлотта повернулася з Нью-Йорка, аби народити дочку. У Мангеттені на 54-й Східній вулиці Стеллу виховували мати, тітка і дядько, Бернард і Поліна Оффнери та її двоюрідні брати Річард і Мортімер ОффнериAnanda Coomaraswamy , Прінстон, отримано 22 жовтня 2015.

Кажуть, що Стелла Блох була першою з шести учениць Ісідори Дункан, американських танцюристок, відомих як «Isadorables»Guide to the Stella Bloch papers 1907—1999 , Jerome Robbins Dance Division, Публічна бібліотека Нью-Йорка, отримано 21 жовтня 2015. У 17 років Блох зустріла Ананду Кумарасвамі, з яким поїхала до Індії. Там вона провела деякий час. У Суракарті на Яві в палаці принца Соло рік вивчала яванські танці. Також почала використовувати свої журналістські й художні навички, перемальовуючи танцюристів у Лізі студентів-художників Нью-ЙоркаBloch, Stella. Stella Bloch papers, 1914–1991: Guide , Бібліотека Гоутона, Бібліотека Гарвардського коледжу, отримано 21 жовтня 2015.

Блох продемонструвала свої танці Америці. Виступала в в Рочестері (штат Нью-Йорк). 1922 року одружилася з Кумарасвама. Того ж року опублікувала книгу «Танці і драма Сходу й Заходу» (), яка включала деякі з її малюнківDancing and the Drama East and West , Stella Bloch, ISBN 9781161882605. У книзі порівняно танцювальні спадщини різних східних і західних культур, які вона вивчала під час гастролей не тільки в Яві, але й в Індії, Балі, Камбоджі, Китаї і Японії. Протягом 1920-х років змальовувала епізоди з Гарлемського відродження, серед яких були портрети Бессі Сміт, Жозефіни Бейкер і Телоніуса МонкаStella Bloch , Virginia.edu, отримано 19 жовтня 2015. 1930 року розлучилася з Кумарасуомі, який працював у Бостоні, тоді як вона проживала в Нью-Йорку.

Блох переїхала до Голлівуду після чого, 1931 року, одружилася з поетом . Блох танцювала і відвідувала різні місця, наприклад, . Від Еліди Вебб вона навчилася танцю чарльстон, її виступи були добре сприйняті. Свої мистецькі роботи виставляла в Нью-Йорку, також була виставка в Каліфорнії. Блох та її чоловік працювали в кіноіндустрії, допоки Комісія з розслідування антиамериканської діяльності не занесла його до чорного списку. Зрештою Блох завершила кар'єру в кіно, а потім і в телеіндустрії«Historical/Biographical Information»  — документи Стелли Блох у Нью-Йоркській публічній бібліотеці, отримано 19 жовтня 2015. Також до чорного списку потрапив її двоюрідний брат Мортімер Оффнер. Мортімер написав «". Після того, як її чоловік потрапив у чорний список, вона, Мортімер та інші мали покинути Голлівуд і повернутися в Нью-Йорк.

Стелла Блох мала двох синів, Девіда і Пітера. Проживаючи в Коннектикуті, написала п'єсу про Ісідору Дункан, але невідомо, чи її десь поставлено. 1989 року вона створила логотип для бродвейського мюзиклу «».

В 1998 році помер чоловікSongwriters Hall of Fame , отримано 19 жовтня 2015. 20 січня 1999 в Бетелі, штаті Коннектикут, у віці 101 року Стелла Блох померла.

Спадщина 1932 році малюнки і фотографії Стелли Блох Ананда Кумарасвамі передав у Музей витончених мистецтв у БостонStella Bloch , Музей витончених мистецтв, Бостон, отримано 19 жовтня 2015. Великі колекції Блох зберігаються в Нью-Йоркській публічній бібліотеці і Гарвардській театральній колекції. Роботи Стелли Блох колекціонували Кетрін Гепберн та Джордж К'юкор.

Примітки

Посилання

Stella Bloch papers at Houghton Library, Harvard University