Битва при Айн Тамрі між силами Арабського халіфату та Державою Сасанідів відбулася в 633. Передова застава Айн-уль-Тамра перебувала на захід від Анбару. Там знаходилися допоміжні сили Сасанідів, що складалися в основному з арабів-християн, які виявилися розбиті арабами-мусульманами. Глава арабів-християн — Акка ібн Кайс ібн Башир — був схоплений особисто Халід ібн аль-Валідом.
Так як Айн-уль-Тамр знаходився на захід від Анбара, то іранці сподівалися, що навала арабів-мусульман була лише черговим грабіжницьким рейдом, і тепер вони знову підуть до себе в пустелю, але Халід ібн аль-Валід продовжив воювати з іранцями. The Caliph's Last Heritage: A Short History of the Turkish Empire by Mark Sykes
Біля Айн-уль-Тамра знаходився християнський монастир, частина людей з якого вирішила прийняти іслам. Зокрема, мусульманами стали Нусайр і Серіме. Син першого — Муса ібн-Нусайр — згодом командував силами, що завоювали Піренейський півострів; син другого — ібн Серіме — став одним з найвідоміших мусульманських теологів.
Примітки
Література A.I. Akram, The Sword of Allah: Khalid bin al-Waleed, His Life and Campaigns , Nat. Publishing. House, Rawalpindi (1970) ISBN 0-7101-0104-X.