Луїджі Бокколіні (, 11 серпня 1946, Порто-Реканаті) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав у Серії А за клуби «Наполі», «Катандзаро» та «Лаціо», ставши у складі першого з них володарем Кубка Італії.
По завершенні ігрової кар'єри — тренер, очолював низку нижчолігових італійських клубів.
Ігрова кар'єра Вихованець юнацької команди «Реканатезе» з рідного міста, крім того навесні 1966 року запрошувався на тренувальні табори «Інтернаціонале» під керівництвом Еленіо Еррери. Проте через кілька місяців повернувся в рідний клуб і того ж року дебютував у йогоскладі в Серії D, взявши участь у 26 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пескара» з Серії С, до складу якого приєднався 1967 року. Відіграв за пескарський клуб наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Після цього тривалий час грав у Серії С і Серії В за «Бріндізі», з перервою на виступи за «Матеру».
1975 року уклав контракт з клубом «Наполі», у складі якого провів наступний сезон своєї кар'єри гравця, виборовши титул володаря кубка Італії, хоча і не зіграв у фіналі проти «Верони» через травмиу. В Серії А Бокколіні зіграв 28 матчів і забив 2 голи, один з яких, у ворота «Лаціо» на «Стадіо Олімпіко», дозволив неаполітанцая піднятися тимчасово на першу позицію в чемпіонаті. Також з «Наполі» Луїджі зіграв дві гри в єврокубках.
Після цього Бокколіні провів ще по сезону в Серії А за «Катандзаро», яке покинуло вищий дивізіон, та «Лаціо», де зіграв у 10 матчах. Всього ж у вищому італійському дивізіоні гравець зіграв 60 матчів і забив 3 голи.
1978 року Луїджі повернувся до «Бріндізі», за яке провів ще два сезони у Серії С2.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сквінцано», за який виступав протягом сезону 1980—81 років, зігравши у 27 матчахAlmanacco illustrato del Calcio. 1982, edizioni Panini, pag. 299.
Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру одразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1981 року, очоливши тренерський штаб клубу «Галатіна», з якою за підсумками сезону 1982-83 виграв Серію D і вивів команду в Серію С2. В подальшому Бокколіні ще шість разів вигравав з різними командами Серію D і виводив їх до Серії С2: «Беневенто» (1982-83), «Триказе» (1996-97), «Нардо» (1997-98), «Мартіна-Франка» (2000-01), «Бріндізі» (2001-02) та «Реаль Марчіанізе» (2004-05). Крім того, у сезоні 2003-04 Бокколіні з командою «Вігор Ламеція» посів друге місце і вийшов у Серію С2 через плей-оф. В підсумку Луїджі протягом кар'єри вісім разів домагався з різними командами підвищення у дивізіоні, поступившись за цим показником в італійському футболі лише , якому це вдавалось дев'ять разів.
Останнім успіхом Бокколіні на тренерській посаді стала перемога у кубку Італії Серії D з командою «Аверса Норманна» у сезоні 2006-07, а останнім місцем тренерської роботи стала «Фермана», головним тренером команди якого Луїджі Бокколіні був 2013 року
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКлубЧемпіонатЛігаІгорГолів1966–67 «Реканатезе»D2601967–68 «Пескара»C201968–69C2901969–70 «Бріндізі»C2521970–71C1811971–72 «Матера»C2441972–73C61Tabellino 4ª giornata Ліга C 1972-73 Wlecce.it1972–73 «Бріндізі»B2511973–74B3301974–75B3781975–76 «Наполі»A2821976–77 «Катандзаро»A2201977–78 «Лаціо»A1011978–79 «Бріндізі»C22721979–80C21821980–81 «Сквінцано»C2270
Досягнення
Як гравця Володар Кубка Італії: «Наполі»: 1975–76
Як тренера Володар Кубка Італії Серії D: «Аверса Норманна»: 2006-07
Примітки
Посилання Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». Профіль гравця на сайті www.wlecce.it