Сировина для виробництва зварювальних матеріалів у Закарпатській області. В покритті електродів для дугового зварювання широко використовуються кремнезем, слюда-мусковіт, мармур.

В 1993—1997 рр. проведено широкі пошукові роботи по дослідженню в лабораторних умовах кремнистих порід (сілітину) Берегівського горбогір'я, слюдяних сланців Рахівського кристалічного масиву і мармуру Кричевського родовища (Тячівський район) на предмет використання в складі електродних покриттів. Дослідження проб даної сировини, які проводились в інституті електрозварювання ім. Е. О. Патона, на суднобудівному заводі «Океан», Дніпропетровському експериментально-дослідному заводі зварювальних матеріалів, а також в акціонерному товаристві «Бенза» Закарпатського металургійного заводу, показали позитивні результати. Сировина виявилась придатною для використовування в покриттях електродів.

Дослідження показали, що нашу місцеву сировину (сілітин Берегівського горбогір'я, Рахівський слюдистий сланець і Кричевський мармур) можна комплексно використовувати при виробництві зварювальних електродів в кількості 40-50 % від складу мас електродного покриття.

Сілітин. На Берегівському горбогір'ї корисна копалина залягає сумісно з каоліном на ізольованих пагорбах і утворює поклади, які мають в загальних рисах лінзовидні форми. Прогнозні ресурси по категоріях Рз складають більше ЗО млн. т. Інститут зацікавлений в використанні сировини на яку можуть бути переведені всі підприємства України. Поклади необхідно розвідати свердловинами і затвердити запаси в ДКЗ, провести дослідну експлуатацію родовища протягом двох років.

Слюда. Слюдисті сланці Рахівського кристалічного масиву надзвичайно цікаві по мінералогічному складу петрографічним особливостям. Вони представляють собою цінну сировину із якої можна одержувати після збагачення зразу два компоненти — слюду (мусковіт + серицит) і польовий шпат. Необхідно провести пошуково-розвідувальні роботи канавами і одинокими свердловинами з затвердженням ДКЗ промислових запасів. Вартість робіт 180 тис. грн.

Мармур. Кричівське родовище мармуру розвідано в 1972 р. як блочний мармур, однак і до сьогодні не розробляється. Головна причина це низький вихід блоків і малий їх розмір, а також низький вихід облицювальних плит, які в більшості не відповідають потребам стандарту по розмірах. Кричівський мармур необхідно видобувати, переглянувши напрямки використання сировини — провести технологічні дослідження на промислових пробах для цілей електродної промисловості.

Примітки

Див. також Корисні копалини Закарпатської області

Джерела Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с. Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. Изд-во «Недра», М., 1974. Стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украины (унифицированная). — К.: Наукова думка, 1987. Родовища Закарпатської області