Микола Костянтинович Блуашвілі ( , Харагульська волость Шорапанського повіту, тепер Республіка Грузія — розстріляний , Харків) — радянський військовий діяч, начальник політичного управління Харківського військового округу, дивізійний комісар. Член ЦК КП(б)У в червні 1937 — січні 1938 р.
Біографія Народився в червні 1900 року в селянській родині. З юних років працював робітником.
Член РКП(б) з травня 1919 року.
У 1919—1920 роках — на підпільній роботі в Грузинській Республіці. У 1920 році був заарештований за комуністичну агітацію та знаходився під наглядом поліції.
Після захоплення військами Радянської Росії Грузії працював у серпні 1921 — травні 1922 року відповідальним секретарем Харагульського районного комітету КП(б) Грузії. У травні — вересні 1922 року — інструктор Шорапанського повітового комітету КП(б) Грузії. З лютого по жовтень 1923 року — відповідальний секретар Чіатурського районного комітету КП(б) Грузії, інструктор ЦК КП(б) Грузії. Одночасно, з січня 1923 року — політичний керівник підрозділу 5-го полку військ Закавказької надзвичайної комісії (ЧК).
З жовтня 1923 року — у Червоній армії. Бойовий досвід отримав в серпні — вересні 1924 року на посаді голови надзвичайної трійки і помічника військового комісара об'єднаного загону при придушенні антирадянського повстання в Західній Грузії. З серпня 1924 року — начальник обліково-розпорядної, а потім обліково-організаційної частини політичного відділу 2-ї Грузинської стрілецької дивізії.
У 1925 році закінчив Тифліське політехнічне училище. З листопада 1927 року — начальник організаційної частини політичного відділу 1-ї Грузинської стрілецької дивізії. У 1929 році закінчив Курси удосконалення вищого політичного складу при Військово-політичній академії імені Толмачова і повернувся на колишню посаду.
З серпня 1929 року — військовий комісар і начальник політичного відділу 1-ї Грузинської стрілецької дивізії. З липня 1932 року — заступник начальника політичного управління Кавказької Червонопрапорної армії.
З травня 1933 року — заступник начальника політичного управління Приволзького, а з січня 1937 року — Харківського військових округів.
У травні — листопаді 1937 року — начальник політичного управління Харківського військового округу.
8 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Розстріляний. Посмертно реабілітований.
Звання дивізійний комісар (1935)
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора Грузинської РСР (1931) орден Трудового Червоного Прапора Закавказької РФСР (1932)
Джерела Блуашвили Николай Константинович