Марія Кречунєк «Чукутиха» ( , Ясенів Горішній — 1936, Ясенів Горішній) — українська (гуцульська) співачка народних пісень, яка заробляла на життя співом на весіллях. За переповіданнями, могла три доби співати пісні та жодного разу не повторитися. Отримала славу за кордоном завдяки світлині з люлькою.
Відома також як Гуцулка з люлькою, Стара гуцулка, Чукутиха з люлькою, Чукутиха в перемітці, Чукутиха з палицею.
Життєпис Народилася року в Ясенові Горішньому (нині Верховинський район) в родині Василя Кречунєка та Євдохи Костюк. 10 листопада 1867 року одружилася з Йосипом Полєком (1830—1917), якого всі кликали Чукут — замкнений у собі, відлюдькуватий, скритний. У шлюбі народила п’ятеро дітей: Юрій (1852 р. н.), Євдоха (1867 р. н.), Іван (1870 р. н.), Миколай (1875—1910) і Єлена (1881—1923).
Марія заробляла на життя, співаючи пісні на весіллях. Про неї казали, що вона могла три доби співати пісні і не повторитися жодного разу. Її улюблений приспів звучав так:
Померла 1936 року в 99-річному віці. Похована на цвинтарі біля церкви, недалеко від місця, де вона жила, у Верхньому Ясенові.
Фото «Стара гуцулка»
У 1920-х до Верховини переїхав військовий фотограф Микола Сеньковський. Він фотографував гуцулів, їхні ремесла, побут, пейзажі та продавав знимки по всій Європі. 1926 року він сфотографував 90-річну Марію Чукутиху у святковому вбранні з люлькою. Фотосесію автор назвав «Стара гуцулка». Знімки ввійшли до збірки «Гуцульські типи».
А вже 1931 року знімок, на якому Чукутиха зображена з люлькою, був представлений на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі. Портрет здобув гран-прі — найвищу нагороду.
Пам’ять Серед верховинців побутує вислів «А шо ти так вивбираласи єк Чукутиха?», оскільки старожили запам’ятали, що Марія любила вбиратися у святкове гуцульське вбрання, крутила кучері та прикрашала голову різними квітами. 2012 року в пам'ять Марії Кречунєк на Верховинщині започаткували та провели перший фестиваль гуцульської співанки, і того ж року краєзнавці Іван та Ярослав Зеленчуки дослідили історію Марії Кречунєк та знайшли правнука Марії — Миколу Максим’юка. 2016 року видавництво «Артбук» опублікувало книгу «Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925–1932», яка в значній мірі присвячена «Старій гуцулці». 2020 року в селі Рівня Верховинського району відкрили Музей Марії Кречунєк. Музей знаходиться у хаті, де мешкала внучка Марії, яку вона виховувала.
Примітки
Джерела Гуцульщина. Стара Гуцулка Hutsulshchyna. Old Hutsul Woman. 1925 Тижневик «За вільну Україну», № 45 від 17 листопада 2016 р.