Ротаци́зм () або гарка́вість — у логопедії це неправильна вимова звуків [р], [р']; гаркавість або нечіткість у вимові цих звуків. Ротацизм є одним з видів дислалії. У результаті великої складності артикуляційної роботи, зокрема язика, спостерігаються такі варіанти ротацизму: відсутність вимови звуків, носова вимова, двогубна вимова (з вібрацією або без неї), горлова, одноударна або глуха. Також виділяють окремий різновид — параротацизм. За способом вираження розрізняють білабіальний, боковий та велярний ротацизмПонятийно-терминологический словарь логопеда.
Найчастіше зустрічається серед дітей та у носіїв шведської, фінської, угорської, італійської, польської, болгарської, румунської, іспанської, російської, української та інших мов, яким притаманний дрижачий приголосний звук (зазвичай ясенний дрижачий).
Позбутися ротацизму можна за допомогою занять з логопедом або самостійно, виконуючи вправи для поліпшення дикції, наприклад, артикуляційну гімнастикуМакович Х. Я., Вербицька Л. О., Капітан Н. О. Словник термінів і понять з риторики. — Львів, 2016. — С.25.
У мовознавстві ротацизм — це чергування приголосних, яке полягає в переході зубних «з», «с», «л» у сонорний «р». В українській лінгвістиці ротацизм зумовлений комбінаторними звуковими змінами, народною етимологією та аналогією. Засвідчується в усіх говорах української мовиМовознавство: науково-теоретичний журнал. — К.: «Наукова думка», 2000. — Вип. 1-6. — С. 19.
Див. також Ламбдацизм — неправильна вимова звуків [л], [л'].
Примітки
Джерела Український логопедичний сайт Риторичний словник / Зоряна Куньч. — К.: Рідна мова, 1997. — С. 51 Словник іншомовних слів Мельничука Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 888.
Посилання