«Наші гроші з Денисом Бігусом» — програма журналістських розслідувань, що викриває корупційні схеми українських чиновників. Один з ключових проєктів групи Bihus.Info. Автор ідеї та ведучий — Денис Бігус.

Історія Проєкт антикорупційних розслідувань «Наші гроші» був задуманий журналістом-розслідувачем Денисом Бігусом восени 2013 року. Сама торговельна марка «Наші гроші» належить Юрію Ніколову та Олексію ШалайськомуПішов з життя відомий журналіст-розслідувач Олекса Шалайський. 04.10.2025, 22:53. Перший випуск програми із заголовком «Корупція Табачника» з'явився в ефірі у листопаді того ж року на телеканалі ZIK.

На початку проєкт планувався як телеверсія сайту «Наші гроші», що продовжував статті-розслідування. Але з першого ж ефіру телепрограма сконцентрувалась на власних темах. Журналісти сформували окрему від сайту редакцію та заснували громадську організацію «ТОМ 14».

Концепція Програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» виходить в ефір щопонеділка на 24-му каналі й 4-му Каналі та щовівторка на каналі Перший, і є редакційно незалежною від каналів, на яких транслюється. Головна ідея програми — викриття корупційних схем українських чиновників, їх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.

Завдяки роботі журналістів проєкту вдалося викрити сотні корупційних схем, ліквідувати десятки незаконних тендерів, звільнити низку високопоставлених чиновників в Міністерстві оборони, Міністерстві внутрішніх справ, «Укрзалізниці», «Укрпошті».

Програма створюється командою журналістів, аналітиків та активістів громадської організації «ТОМ 14». «ТОМ 14» у свою чергу є членом таких міжнародних журналістських організацій як OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project), International Consortium of Investigative Journalists, Global Investigative Journalism Network, Online journalism Association.

У червні 2017 року Денис Бігус був нагороджений міжнародною премією Democracy Award-2017 за досягнення у боротьбі з корупцією від Національного фонду підтримки демократії (NED).

Резонансні розслідування

«Межигір'я-2. Версаль Іванющенка» На початку 2014 року журналісти програми з'ясували, що народний депутат Юрій Іванющенко, відомий як «смотрящий» президента Віктора Януковича, завершує будівництво маєтку у Кончі-Заспі. Будівництво розпочали 2012 року на території, яку раніше вкривав ліс. 35 га землі під маєтком вивели за часів мера Леоніда Черновецького на низку приватних кооперативів, а потім провели через низку переоформлень, переписуючи деякі ділянки по 6 разів. Огляд карти показав, що це — найбільший приватний маєток у всій Конча-Заспі. Площею він поступався лише «Межигір'ю» Віктора Януковича, яке займає три ділянки загалом у 140 га.

Після сюжетів у ЗМІ Генеральна прокуратура України взялася відсудити землю під маєтком, однак за 3 роки так і не вдалось довести, що земля була украдена у Києва. Взимку 2014 року маєток був недобудованим. А оздоблювальні роботи і ремонт власники проводили вже після Революції Гідності — в той час, коли тривав прокурорський процесhttps://kiev.pravda.com.ua/news/582c961b2e7cd/.

Поки прокуратура намагалась відсудити у структур Юрія Іванющенка 35 га у Конча-Заспі, той переоформив розташований на цій землі палац на футбольного менеджера з Монако Пауло Урфера.

«Вугілля — це палєво» Один, але вкрай солідний, контракт на поставку вугілля, опублікований на Офіційному порталі публічних фінансів, став поштовхом до викриття неофіційного впливу на вугільну галузь народного депутата з найближчого оточення президента Петра Порошенка.Виявилося, що в поставки вугілля від державної шахти «Краснолиманська» до державного «Центренерго» втерся приватний посередник, близький до народного депутата від Блоку Петра Порошенка Сергія Тригубенка. Шахта відмовлялася від прямих контрактів з кінцевим споживачем, оскільки невдовзі після Революції Гідності її очолив менеджмент, близький до цього депутата. За результатами журналістського розслідування програми «Наші гроші» Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження. Детективи з'ясували, що поставки вугілля насправді здійснювалися напряму від держшахти до енергогенеруючої компанії, а на фірмі-прокладці лише осідала маржа. Журналіст програми Аліса Юрченко також з'ясувала, що народний депутат Тригубенко отримав вплив на державне регулювання утилізації небезпечних відходів і міг мати в цій сфері спільний бізнес з Миколою Злочевським.

«Міністерські палаци» Влітку 2014-го журналісти програми з'ясували, що родина екс-міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової володіє трьома маєтками під Києвом. На чоловіка Ігоря оформлений триповерховий палац у селі Підгірці, що поряд із Конча-Заспою, де проживає син Олександр із родиною. Другий будинок Богатирьових розташований теж під Конча-Заспою, в селі Плюти і оформлений на другого сина-близнюка Богатирьової, Ігоря. Сама Богатирьова жила на державній дачі у Конча-Заспі. Її Раїсі Василівні виділили ще за часів президентства Віктора Ющенка. Це двоповерховий палац із колонадою на вході та басейном на території.

В останній декларації про доходи Раїса Богатирьова заявила про річний дохід на суму 641 тис. 634 грн. Таких грошей не вистачило б навіть на купівлю землі під жодним із палаців її родини.

«Помилка Чеботаря» Навесні 2015 року журналісти програми «Наші гроші» знайшли маєток родини заступника міністра МВС Сергія Чеботаря під Києвом. Землю під будинком дочка посадовця Оксана Чеботар отримала з погодження Національного університету біоресурсів і природокористування. Саме з дозволу цього університету, де працювала Оксана Чеботар і знищили ділянку дубів і сосен, зарезервованого під заказника «Чернечий ліс». Журналістка програми Надія Бурдєй з'ясувала, що протягом декількох років прокуратура намагалась повернути ці незаконно роздані землі у державну власністьhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24639231.

Після виходу ряду сюжетів «Наших грошей» про нерухомість родини та бізнес зятя — Сергій Чеботар пішов у відставку, його дочку Оксану Чеботар, звільнили із Національного університету біоресурсів і природокористуванняhttp://nashigroshi.org/2016/02/04/donka-chebotarya-zvela-majetok-na-zemli-universytetu-de-vona-pratsyuvala-a-batko-je-pochesnym-profesorom-foto/.

«Південно-західний диктатор» Екс-очільник Південно-західної залізниці Олексій Кривопішин збудував приватний комплекс відпочинку «Olimpic village» на землі, яка призначалася для відпочинку залізничників. Як з'ясували журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», будівництво проводили співробітники залізниці з використанням залізничних коштів. Крім того, більше десятка сервісних компаній, пов'язаних з Олексієм Кривопішиним, регулярно вигравали більшість тендерів залізниці. На момент виходу розслідування у квітні 2014 року через ці фірми вже встигли освоїти з бюджету державного підприємства понад 758 мільйонів гривень.

4 березня 2015 року Арсеній Яценюк заявив про усунення з посади начальника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина у зв'язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про корупційні схеми на підприємстві. Однак, через рік суд поновив Олексія Кривопішина на посаді і зобов'язав залізницю виплатити йому понад 400 тисяч гривень.

«Розколоти експортера» Начальник Головного управління Служби безпеки України по боротьбі з корупцією Павло Демчина у 2015—2016 рр. став фігурантом низки журналістських розслідувань Аліси Юрченко про те, як очолюване ним Управління зупинило вітчизняний експорт волоського горіху. Через лист Павла Демчини до Державної фітосанітарної служби, експортний горіх по всій країні заблокували на митниці. За даними СБУ, він був «у багатьох випадках заражений карантинними організмами». У Держфітослужбі журналістці зізналися, що не фіксували жодного випадку зараження українського горіху. А представник митниці визнав, що СБУ їх робить крайніми. Коли ж журналістка спробувала з'ясувати в Павла Демчини причини підвищеної уваги СБУ до горіху, спецслужба перестала цікавитись «карантинними організмами» в ньому, а Державна фіскальна служба передала до Міністерства фінансів проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування деяких операцій з продуктами рослинного походження) для ліквідації «схем з горіхами».

«Прокурорська арифметика» Дмитро Сус, слідчий Департаменту Генеральної прокуратури України з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, став відомим на всю країну через сутичку з представниками Національного антикорупційного бюро. Журналістка «Наших грошей» Аліса Юрченко ретельніше придивилася до Audi Q7, на якій Сус втрапив у скандал з НАБУ, і з'ясувала, що дорога автівка прокурорського співробітника оформлена на його 85-річну бабусю і не відповідає офіційним статкам родини прокурора.

Крім того, як виявилось, Audi Q7 була придбана на бабусю Суса в розпал блокування ним господарської діяльності найбільшої приватної газовидобувної компанії «Нафтогазвидобування». Після скандалу з автівкою Дмитро Сус був відсторонений, а потім звільнений з ГПУ.

«Нафто-привід» Гроші від продажу нафтопродуктів, арештованих як речовий доказ у справі біглого бізнесмена Сергія Курченка, є еквівалентом речових доказів. Залежно від вироку у справі, ці гроші або доведеться повернути йому, або ж вони мають поповнити державний бюджет України. До вироку ці речові докази мають ретельно зберігатися на рахунку уповноваженого банку, визначеного слідством. Аліса Юрченко з'ясувала, що кошти від продажу «нафти Курченка» потрапили у «Фортуна-Банк» однокласника та товариша народного депутата Сергія Пашинського — бізнесмена Сергія Тищенка — на невигідних для держави умовах.

«Українські російські лотереї» Влітку 2014 року журналісти програми «Наші гроші» з'ясували, що власник української лотереї «Патріот» росіянин Олег Бойко офіційно фінансує російську армію. ПрАТ «Патріот» через кіпрську «Cehriba Investments Limited» входив в інвестиційний холдинг Finstar, яким володіє російський мільярдер Олег Бойко. Прибутки від лотерейного бізнесу в РФ він направляє на підтримку російської армії. Інші дві державні лотереї також були підконтрольні громадянам РФ: ТОВ «М. С. Л.» — одному з найбагатших росіян — Михайлові Фрідману, «Українська національна лотерея» — належала офшорній компанії з Віргінських островів «Олімпік голд холдінгз лімітед». Також журналістка «Наших грошей» Надія Бурдєй з'ясувала, що у всіх трьох лотерей «МСЛ», «Патріот» і «УНЛ» закінчився строк дії ліцензії ще у першому кварталі 2014 року, але вони продовжують працювати без дозвільних документів.

Після виходу сюжету «Наших грошей» Міністерство Фінансів України назвало діяльність лотерей — незаконною. Про це заявив під час брифінгу міністр фінансів України Олександр Шлапак. Він повідомив, що уряд має намір звернутися до силових структур з цього питання і вирішувати питання подальшої діяльності цих лотерей у судовому порядкуhttps://dt.ua/UKRAINE/minfin-viznav-tri-derzhavni-lotereyi-nelegalnimi-148784_.html.

«Азарт в законі» Взимку 2016 року журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» продовжили тему лотерей. Формально азартний бізнес в Україні заборонений на рівні закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» ще з 2009 року. Та попри пряму заборону наприкінці 2015 року в найкращих центральних місцях у всіх великих містах України одномоментно з'явилися сотні гральних точок із назвою «В мережі». Це мережа слот-машин — гральних автоматів, але офіційно вона називається інтернет-клуби. В ході розслідування журналістка Надія Бурдєй з'ясувала, що потужна мережа незаконних гральних клубів «В мережі» оформлена на екс-працівника МВС та водія екс-нардепа від ПР Володимира Продивуса — Сергія Приліпко.

«Агент впливу»